(нк) ■ ГРОМАДА ■ №11, 2015-03-15
Навесні цього року Православна митрополія у Варшаві приступає до будівництва нової церкви. Постане вона в районі Урсинова, на вул. Пулавській. Ділянку завбільшки майже 0,5 га, Польська автокефальна православна церква (ПАПЦ) купила від міста завдяки коштам, які отримала як компенсацію за відібрану їй після війни декретом Берута землю на вул. Вольській, 139. Поруч з церквою буде зведено також адміністративно-житловий будинок.
Про деталі проекту курія поки що не говорить. Чекає на закінчення проекту, який після змін запропонує варшавський архітектор Анджей Марковський. Відомо тільки, що нова церква має пригадувати святиню Гаґія Софія (Божої Мудрості) у давньому Константинополі, нині – Стамбулі, збудовану в VІ столітті. Тільки меншого розміру. Підтвердив це речник ПАПЦ о. Генрик Папроцький.
Це буде куля, що означає досконалість неба, яке зступає на землю. Осаджена вона на кубі (пол. – szescian) – землі. Не буде російських цибулястих бань. Головний купол символізує Христа, а бічні – чотирьох євангелістів. «Митрополитові Варшави і всієї Польщі Саві, зверхнику ПАПЦ, залежало на тому, щоб архітектура храму повернулася до джерел. З того східного стилю століттями черпали сакральні будівлі Сходу і Заходу (поза ґотицькими)», – пояснює головний архітектор. Церква розміром 36,9 на 30 м матиме височину 21,6 м (стамбульський взірець – 71 на 77м і 55 м заввишки). Візуалізація святині показує, що будівля має вигляд піраміди, яка «східцями» звужується догори. Легкості куполам надаватиме ажурна конструкція.
Якщо йдеться про інтер’єр, то, на думку архітектора Анджея Ґрабовського, буде він у найкращому стилі. «У сакральній архітектурі в Польщі відомі три прізвища. Це Юрій Новосільський, Єжи Усцинович і Станіслав Нємчик. Моя мрія, щоб уся середина була покрита малярством з-під сильного впливу творчості Новосільського, який уже не живе. Його церква у Білому Борі – то найкращий сакральний інтер’єр, який я бачив у своєму житті», – сказав архітектор.
А. Марковський – це досвідчений архітектор з майстерні «Свеко Архітектори». Він був автором плану перебудови ґарнізонної церкви у Білій-Підляській. Для Варшави архітектор проектував католицьку святиню, інспіруючись ґотицьким стилем. Це костел на вулиці Ґвяздівській у житловій частині Руда, побудова якої затягнулася на кільканадцять років.
У столиці живе 30–40 тис. вірян православ’я. Вони мають дві святині: собор Св. Марії-Магдалини на Празі і церкву Св. Івана Клімака на Волі, а також кілька каплиць. Для порівняння: на початку ХХ ст. у царській Варшаві було біля 20 парафіяльних і ґарнізонних церков, які після 1915 р. поляки нищили як релікт російської гегемонії, або віддавали католицьким вірним. Святиня на Урсинові буде першою церквою від понад 100 років, збудованою у столиці. Попередньою був собор Св. Александра Невського з 1912 р. на нинішній площі Пілсудського, який у незалежній Польщі зразу розібрали.
Доречно сказати, що в Польщі ПАПЦ нараховує понад півмільйона віруючих. Адміністративно ділиться вона на 6 єпархій, 27 деканатів і 236 парафій. Має понад 400 святинь та 11 монастирів. У столиці діє Православний
ординаріат Війська польського. ПАПЦ має теж одну закордонну єпархію – аж у Бразилії.
Вже кілька років затягуються плани будови у Варшаві ще іншої церкви – військової. Брила, заввишки 32 м, з плоским візантійським куполом, мала постати на Мокотовському полі при вулиці Баторія. Православний ординаріат ВП порахував, що споруда коштуватиме 41 млн. зл. Більшість цієї суми декларувало дати Міністерство національної оборони Польщі, але потім, з огляду на обмежений бюджет, відомство відійшло від фінансування. Інвестиція поки що затримана.
Віряни Української греко-католицької церкви у Польщі так само прагнуть, бо така є потреба, збудувати у Варшаві новий храм. Дотеперішня парафіяльна і василіанська церква на вул. Медовій уже не вміщає всіх вірян. Богослужіння відправляються ще в костелі в Пясечні і на Мокотові. Вони до столиці прибули і прибувають насамперед з України.
Більшість з них поселюється по правому боці Вісли, тобто на Празі. І там треба було б робити пошуки ділянки під новий храм. ■
