Нове «тримісто» культури

Олеся ҐеральКУЛЬТУРА№31, 2014-08-03

Люблин, Білосток і Ряшів – саме ці міста східної Польщі творять у рамках фестивалю «Схід культури» найпотужніше та унікальне на території Європи «тримісто», яке активно співпрацює у сфері культури з державами Східного партнерства.

Виставка вуличних фотографій. Фото організаторів фестивалю
Виставка вуличних фотографій. Фото організаторів фестивалю

Цікаво, що така ідея зародилася після реалізації проекту «Європейський стадіон культури» в Ряшеві у 2011–2012 рр., а також у Люблині 2012 р. У заході брали участь 260 митців, серед яких були «Guano Apes», Джимі Тенор, «Voo Voo», Алім Казимов, «Zakopower», «SunSay», Юлія Мрацелл та Аліна Орлова. Проект своє продовження вже за підтримки Міністерства культури і національної спадщини РП та Національного центру культури РП (НЦК) мав під новою назвою: фестиваль «Схід культури». Цього року «Євростадіон культури» організовано у Ряшеві наприкінці червня. В Люблині фестиваль «Інші звучання Art`n’Music Festiwal» зібрав своїх шанувальників 8–13 липня. А білостоцька частина цього культурного дійства – під назвою «Інший вимір» – відбудеться 28–31 серпня.
Вагоме значення та винятковість фестивалю виразив візит до Люблина Малґожати Оміляновської – новообраного міністра культури і національної спадщини РП. М. Оміляновська під час прес-конференції в Коронному трибуналі запевнила, що «міста, які лежать на схід від Варшави, доводять, що нема різниці в інтелектуальному і культурному потенціалі та організаційних можливостях між традиційно визнаними польськими столицями культури та містами, які вміють чудово зорганізуватися і вигенерувати значну додану вартість для культури». На думку директора НЦК Кшиштофа Дудка, «під час другого фестивалю ці міста створили нову структуру на культурній мапі Польщі – тримісто культури. У свою чергу, чемпіонат Європи з футболу „Євро 2012” став імпульсом для організування в цих містах культурних заходів, які вдало вписуються в політичну і суспільну ситуацію. Люблин особливо підкреслює зв’язок з Україною, оскільки заходи присвячені тут виключно українській культурі».
Цілісність люблинського фестивалю створили 10 модулів з участю 26 артистів з України, Грузії, Молдови, Азербайджану, Вірменії, Росії, Австрії, Великобританії, США, Польщі та Ізраїлю, об’єднаних в різнорідну програму, як, наприклад, «Orient Stadion» – проект, який представляє малознаних артистів зі сходу. Цього року глядачі могли познайомитися з групою «Срібне весілля», що приїхала з Мінська. Для любителів кіно організатори представили шестиденний цикл пленерних показів «Move East Movie», повністю присвячених грузинській кінематоргафії. Зацікавлення публіки викликав також цикл зустрічей «Східний експрес». У фестивальному клубі біля люблинського замку відкрито виставку книжкових ілюстрацій творчої майстерні «Аґрафка». Представники цієї майстерні Роман Романишин та Андрій Лесів приїхали зі Львова, де живуть і працюють. Як характеризують себе самі, вони «люблять те, що творять, захоплюються кожною новою ідеєю та втілюють її в нову найулюбленішу форму».

Першого дня фестивалю відкрито виставку вуличних фотографій «Eastreet vol.2» – чергова презентація єдиної у світі виставки фотографій зі Східної Європи. Організатори до травня цього року намагалися зібрати і представити спільний портрет людини в публічному просторі Східної Європи. Ось і 100 фотографій професійно підготовлених до експозиції. Понад 80 авторів із 18 країн представлені у спеціальному каталозі учасників. Подивитися фотографії можна було в актовому залі «Майстерні культури» в Люблині до 31 липня ц. р. У наступні дні фестивалю відбулися зустрічі і читання видань з країн Східного партнерства – Польщі і Росії. Зокрема, в клубо-книгарні прихожі могли ознайомитися з виданнями у сфері культури і сучасного мистецтва, як-от журнали «Ї» (Львів), «Критика» (Київ), «Київська Русь» (Київ), видання Колеґіуму Східної Європи, а також видання з Мінська, Баку, Єревану та Москви. Журнали можна було купити або прочитати на місці. Пізно ввечері у четвер у рамках фестивалю охочі могли послухати російського музиканта, діджея, учасника панк-гурту, продюсера та журналіста Константина Усенка. Він написав повість про музичні стилі та російську альтернативну музичну сцену «Очима радянської іграшки».
У п’ятницю погода не сприяла фестивальним заходам на відкритій сцені. На щастя, концерт лірника Андрія Ляшука відбувся у приміщенні монастиря отців домініканців. Численна публіка тепло прийняла українського артиста, який виконав традиційні фольклорні пісні Волині, Поділля і Карпат.
В суботу на площі Ринок виступив Сергій Жадан і харківський ска-гурт «Собаки в космосі». Крім того, під час фестивалю (у п’ятницю) організовано зустріч з Юрком Гудзем, на якій відбулася презентація його польсько-української книжки «Барикади на Хресті». Автор у поемі порушив питання про те, якою мірою література може відвертати, передбачати і відтворювати реальність. Присутні дискутували також на тему досвіду Євромайдану: «Творець як суспільний актор». Учасники панелю Крістіна Бердинських, Леся Хоменко, Андрій Любка, Лариса Венедіктова та Іза Хруслінська звернули увагу на роль нових мас-медіа в службі актуального мистецтва, втручання в публічний простір, наслідки для творців, журналістів і культури молодих творчих середовищ в Україні. Відбувся також літературний міні-марафон з участю українських і польських письменників, які читали нові твори, ще не публіковані і не перекладені на польську мову. Серед учасників марафону були Олександр Бойченко, Володимир Даниленко, Тадей Карабович, Андрій Любка, Олег Лишега, Наталка Сняданко, Богдан Задура і Сергій Жадан.
останнього дня фестивалю, Т. Карабович, Р. Романишин, А. Лесів, Н. Сняданко та Б. Задура шукали відповіді на питання: «Як сучасну українську культуру і літературу сприймають у Польщі, Європі і світі? Що в ній ориґінальне, наскільки вона європейська та наскільки „східна”? Що нового та цікавого світу може запропонувати українська література?»
Організатори дуже надіються на те, що наступного року вони знову отримають фінансування для проведення цього прекрасного фестивалю. ■

Поділитися:

Категорії : Культура

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*