Степан Мігус ■ ГРОМАДА ■ №10, 2014-03-09
Щорічне оголошення підсумків першого семестру в Комплексі шкіл з українською мовою навчання в Ґурові-Ілавецькому є дуже важливим моментом майже з самого початку існування української альма-матер як окремої одиниці. На 45-річчя існування українського шкільництва у цьому містечку 15–16 лютого відбулася врочиста зустріч учнів, учителів, батьків, випускників та друзів школи. Під час зустрічі озвучено нові перспективи школи в різних напрямках. Деякі з них є піонерськими в системі польської освіти. І відкриваються вони саме перед цією престижною українською школою.
Передусім позитивним кроком є відкриття класів сольного оперного співу в ґурово-ілавецькому шкільному комплексі. Від початку поточного навчального року тут працює філіал Державної музичної школи І ступеня в ЛідзбаркуВармінському. За такий короткий час молоді віртуози навчилися вже чимало, що зуміли показати під час звіту художніх колективів. Директор цієї школи д-р габ. Анджей Буковський вражений непересічними талантами українських дітей. До першого класу музичної школи прийняли на навчання майже вдвоє більше учнів, ніж планувалося спочатку. Тому виникла ідея відкрити клас сольного співу. Ґурово-ілавецька і лідзбарцька школи вже клопочуться, щоб отримати на це згоду Міністерства культури і національної спадщини. Також ведуться переговори з Музичною академією у Ґданську, в якій випускники цих класів матимуть перспективу продовжити розвиток своїх талантів.
«завдяки допомозі депутата Мирона Сича, дирекції школи і батьків ми відкрили в Ґурові-Ілавецькому філію Державної музичної школи в Лідзбарку-Вармінському, – говорить директор музичного освітнього закладу А. Буковський. – Керуючись попитом, ми опрацювали унікальний сучасний проект класу сольного оперного співу в музичній школі І ступеня, чого досі в Польщі не практикувалося. У нас є високопрофесійні педагоги зі співу, які опрацювали програми навчання. Тепер ми робимо все можливе, щоб отримати дозвіл на відкриття цього експериментального класу оперного співу саме в Ґурові-Ілавецькому, де є дуже багато талановитої молоді з прекрасними голосами і великою традицією співу. Сподіваюся, що з 1 вересня цього року ми запустимо цей експеримент. Він буде піонерським у всій Польщі і покаже, що сольного співу можна навчати вже з дитинства. Хочу підкреслити, що це відбуватиметься під наглядом та опікою спеціалістів з вокального й акторського факультету Музичної академії у Ґданську. Ми вже майже вреґулювали всі формальності, пов’язані з одержанням відповідних дозволів».
Перед усіма випускниками ґурово-ілавецької української альма-матер щораз ширше відкриваються двері одного з найпрестижніших вищих навчальних закладів у Польщі й поза її межами – Яґелонського університету в Кракові. У цьому запевнила на піврічних батьківських зборах д-р Ольга Кіх-Маслей: «Я приїхала до Ґурова, щоб підписати договір між факультетом міжнаціональних та політичних справ Яґелонського університету і школою. Ми, викладачі-українознавці й політологи, пропонуємо проводити різні лекції, які стосуються України та міжнародних відносин. Хочемо реґулярно з’являтися в цій школі. Будемо запрошувати до себе учнів, причому не лише третіх класів, але й молодших ліцеїстів, а навіть гімназистів на конференції чи дні відкритих дверей, щоб вони побували в нашому середовищі та знайомилися з університетом і Краковом.
Протягом багатьох років д-р О. Кіх-Маслей викладає в університеті лекції про українську проблематику в Польщі, світі, Європі, з особливим акцентом на ситуації українців на Вармії та Мазурах, українському шкільництві в цьому реґіоні, діяльності українських громад та організацій.
«Середовище Ґурова-Ілавецького є вельми цікавим і різноманітним, – ділиться спостереженням викладачка. – Це важливий матеріал не тільки для українознавця, а й для антрополога культури, етнолога. Звичайно, це стосується не лише Ґурова, а й усієї території Вармії і Мазурів».
Директор Комплексу шкіл з українською мовою навчання в Ґурові-Ілавецькому Марія-Ольга Сич називає перше півріччя навчального року плідним та успішним. З метою познайомитися зі школою, сюди часто приїжджають важливі гості, тут відбуваються конференції, семінари. Школа належить до передових закладів навчання. Зразковим є адміністрування школи, що довели чотири останні перевірки, під час яких не виявлено жодних порушень.
На зустрічі 22–23 лютого я запитав у деяких учнів, чому варто навчатися в цій школі.
«Я вибрала цю школу, бо живу в Ґурові-Ілавецькому і з дитинства спостерігала за тим, як вона працює, – каже ліцеїстка другого класу Оля Мацьопа. – Я завжди хотіла навчатися тут, бо бачила родинну атмосферу, тепло, гарні умови. Є багато додаткових занять, які ми можемо відвідувати. Я не жалкую свого вибору. Тут навчаюся вже п’ятий рік. Заохочую своїх молодших друзів до такого самого вибору. Вони не пожаліють».
Сергій Петрик, як і майже тридцять інших учнів, до Ґурова-Ілавецького приїхав навчатися два роки тому. Він походить з Коломийщини. Крім школярів з Івано-Франківщини, у школі є учні з Києва, Львівщини, Волині, Рівненщини…
«Вибравши цю школу, я потрапив до Євросоюзу, – висловлює свою думку Сергій. – На жаль, Україна ще не вступила до Євросоюзу, але я вірю, що це зміниться. Наша школа – це прекрасне місце, де забезпечують високий рівень знань, де вчителі допомагають і не відмовляють у допомозі. Є різні гуртки, в яких можна провести вільний час і чогось навчитися. Звичайно, часом складно психологічно, бо додому, до батьків далеко. Але всі тут стараються, щоб ми почувалися як вдома».
На даний момент у Комплексі шкіл з українською мовою навчання в Ґурові-Ілавецькому навчається 157 учнів, 60 з них – з України, 6 – з українських родин у Калінінградській області. ■
