(пл) ■ ПОДІЇ ■ №43, 2015-10-25
У Перемишлі 8–10 жовтня вчителі української мови та директори українських шкіл обговорювали проблеми шкільництва української меншини в Польщі. Для присутніх було важливим, що про свої проблеми вони могли поговорити безпосередньо з представниками Міністерства національної освіти і Міністерства адміністрації та оцифрування Польщі.
У перемиській міжнародній конференції «Навчання рідної мови національних меншин – сучасні тенденції» брало участь 56 осіб – учителів української мови, директорів шкіл та освітніх діячів. Серед запрошених були й гості з України.
За словами Анни Смолинчак-Баґінської, консультанта Підкарпатського центру освіти вчителів у справах навчання української мови, яка організувала міжнародну конференцію, дотеперішні вчительські конференції в Перемишлі мали більш локальний характер. На них обговорювали, зокрема, питання структури ведення занять. Натомість результатом останньої зустрічі вчительських кадрів з різних закутків Польщі мало бути опрацювання спільного становища в деяких питаннях.
– Ми спробували опрацювати спільні матеріали та нову методику навчання української мови. Потрібно йти з духом часу, а не лише використовувати досвід 70-х років. Саме в Перемишлі ми могли обмінятися нашими поглядами і навчитися підтримувати один одного, – пояснює А. Смолинчак-Баґінська.
Організатор зазначає, що багато вчителів щойно на перемиській міжнародній конференції побачили, що мають спільні проблеми.
– Виявляється, що маємо подібні проблеми і можемо знайти спільний ключ для їх розв’язки. Важливо, що ми могли обмінятися досвідом, – говорить організатор.
Конференція тривала три дні. Доповіді її учасників відносилися не лише до юридичної основи навчання мов меншин та практичних рішень у європейських країнах чи теж самої організації, обговорювалися також нові явища і методи, які появилися в українських школах.
Про одне з таких явищ розповів Адам Вєвюрка, вчитель української мови лігницької школи. У доповіді «Лемківський діалект у навчанні української мови», яку підготував спільно з головою Об’єднання лемків Емілем Гойсаком, вчитель з Лігниці розповів про цикл уроків «Зустрічі з Лемківщиною», які будуть проведені в гімназії. У річній шкільній програмі передбачено 38 годин для проведення цих занять.
– У нас багато учнів з України, отже мусимо показати їм нашу різнорідність. Хочемо показати, що лемківська, бойківська та підляська говірки – це складова української мовної традиції. З іншого боку, треба сказати, що є мовний бар’єр між дітьми з українських, у тому лемківських сімей з Польщі, і тими, що тепер приїжджають до нас з України, особливо зі східних її реґіонів. Ці діти часто говорять, що наша говірка – це «мова Карпат». Маю надію, що такі цикли долатимуть бар’єр між ровесниками, народженими в Україні, і тими, що народжені в Польщі,– заявляє А. Вєвюрка.
Наступного року у шкільній програмі мають бути теж уроки, присвячені іншим реґіонам, у яких жили і живуть українці, тобто Підляшшю і Бойківщині.
А. Вєвюрка підкреслює теж козирі конференції, проведеної в Перемишлі.
– Коли ми зустрічаємося на західних землях, то помічаємо наявні проблеми в тому, щоб показати лемківство, як якесь багатство української культури. Важливо, що в Перемишлі про цю проблему дізналися вчителі з інших реґіонів Польщі, – додає.
Особливою була доповідь про ситуацію негромадської школи в Мокрому, про яку у своїй презентації розказали вчителі української мови Мажена Онишканич з Мокрого та Ярослав Машлюх з Репеді. Пригадаймо, що саме школа в Мокрому вже четвертий рік існує як непублічна (негромадська) школа. Доповідачі розповіли про фінансові наслідки зміни статусу школи з громадської на негромадську. Один з них – це те, що зменшилася вчительська зарплата. сума брутто зарплати, яку вчитель отримував у громадській школі, становила біля 3500 зл. на місяць. Тепер це біля 2500 зл. Теж немає додатків, які вчителі мали в державній школі. Збільшилася також кількість годин на тиждень, яка зросла з 18 до 22. Та головним для самих вчителів і мешканців Мокрого є факт, що школа надалі існує, що внаслідок змін не помінялася ситуація самих учнів, яких сьогодні у школі в Мокрому 54 особи. Звичайно, що існування і функціонування непублічної школи залежатиме від кількості учнів, які будуть у ній навчатися, а так само вчителів, які залишаться навіть попри менш корисні для себе умови. На функціонування школи дуже впливає вдала співпраця ведучого органу, яким є Товариство «Баладгора», з місцевою владою. Треба зазначити, що тепер товариство орендує від ґміни будинок школи безкоштовно.
У ході конференції вчителі, директори шкіл та представники ОУП мали нагоду зустрітися не лише з експертами освіти, але теж представниками відомств.
– Рідко трапляється, що про наші проблеми можна поговорити безпосередньо з представниками Міністерства національної освіти чи Міністерства адміністрації та оцифрування. А в Перемишлі це стало можливим, – ділиться своїми враженнями від участі в конференції Любомира Тхір, директор Комплексу шкіл з українською мовою навчання в Бартошицях.
Саме така зустріч мала місце зокрема під час проведеного в Перемишлі «круглого столу», який був присвячений проблемам видання підручників української мови. На ньому зустрілися представники ОУП, вчителів, директорів шкіл, автори підручників та представники відомств. Про результати і наслідки розмов та справи і проблеми, пов’язані з видавничим процесом підручників і його фінансуванням, будемо писати в окремому матеріалі.
* * *
Організаторами конференції були:
Підкарпатська кураторія освіти, Підкарпатський центр освіти вчителів у справах навчання української мови та Об’єднання українців у Польщі.
У художній програмі перед учасниками конференції виступали діти з Комплексу шкіл з українською мовою навчання в Перемишлі.
