Віолетта Шейченко ■ УКРАЇНА ■ №24, 2015-06-13
Через російську пропаґанду ситуація на сході України щораз більше загострюється. Як мешканка цих територій, можу запевнити вас, що російське телебачення стало точкою відліку. Багато людей просто не бачать засобів впливу, тому і попадаються на хитрі маневри російських журналістів.
Вплинути на почуття
За визначенням нацистського генерала Ґеббельса, пропаґанда – це продуманий метод маніпуляції. Вона є лише процесом, а її головна мета – залучити весь народ на бік держави.
Пропаґанда (особливо під час війни) може відмовитися від гуманізму й естетики, оскільки в боротьбі народу мова йде про його буття. Швидка реакція – один з головних видів зброї цієї машини. Пропаґандистські акції поширюються моментально, а беззастережна довіра народу робить їх винятковими. У нацистській Німеччині способи впливу на свідомість людей здійснювалися за допомогою зовнішніх ефектів. Партійні з’їзди нацистів у Нюрнберзі являли собою ґрандіозне шоу, бо пропаґанда впливає більше на почуття, ніж на розум. Ґеббельс торкався найголовніших цінностей людини: сім’я, безпека, батьківщина. Для збільшення впливу на людину він посилив пропаґанду за допомогою спеціальних зведень новин у радіо і розширених випусків кінохроніки.
Роль і механізм пропаґанди
Щоб у брехню повірили, вона повинна бути жахливою. Згадаймо сюжети російських телеканалів. Перший канал розповів історію про розп’ятого хлопчика зі Слов’янська. Лже- уродженка Західної України розказує, як на центральній площі відбувалася показова страта трилітнього хлопчика. «Прибили на дошку, як Ісуса, – говорить жінка. – А маму прив’язали до танка і провели круг площі». Інший телеканал зазначив, цитую: «Во Львове на 9 мая ветеранов избивают, а в львовских школах первые уроки посвящают УПА – фашистско-националистическому объединению, которое убивало своих же: фашистов и евреев».
Крім вище перерахованих принципів пропаґанди, слід зазначити, що вона звернена тільки до мас, а не до інтеліґенції, тому її рівень повинен орієнтуватися на здатності сприйняття найбільш обмежених з тих, на кого вона повинна вплинути. Тому вона максимально проста і доступна, що не вимагає тривалого процесу рефлексії. Наполегливість є головною передумовою її успіху. Чим коротші гасла, чим яскравіший географічний супровід, тим краще. Образи пропаґанди повинні бути скрізь, тим самим відкладаються у підсвідомості людини.
Наслідки пропаґанди
Постає питання, як же це все діє на людину? Розглянемо історії реальних людей, які змогли протистояти пропаґанді.
Чоловік А. лікувався в психлікарні, постійно втікав з дому і ходив територіями «ДНР». Бойовики йому пропонували вступити до рядів ополченців, але він, незважаючи на те, що був психічно неврівноважений, чітко розумів, що це маразм. Нащо вмирати? За що? Чому він не піддався на пропаґанду? Він був емоційно не залученим. Йому було байдуже до Росії чи України. Це перший спосіб, але цей метод реальний у використанні лише марґіналами.
Сім’я Б. під час війни на деякий час переїхала до іншого міста. Через три місяці голова сім’ї сказав, що хоче повернутися в «ДНР», бо більше не може бути не вдома. Незважаючи на те, що сім’я – за Україну, вони все ж повернулися в Донецьк. Що цьому сприяло? Вихід з зони комфорту. Ви таке теж колись відчували, наприклад, коли проводили ніч не вдома, або деякий час подорожували.
Третій приклад. Ополченець В. з російського міста. Через давно закладені прообрази «поганого і хорошого» чоловік, побачивши черговий випуск російських новин, вирішив піти на війну на Донбасі. Все, що відбувалося в Україні, для нього стало прикладом «поганого» образу, усього фашистського. Рівень інтелекту в нього був не надто високий, тому він навіть не захотів дізнатися більше інформації та подивитися інші ЗМІ або просто розпитати мешканців реґіону воєнних дій. Через деякий час чоловіка вбито. Мати ополченця, дізнавшись про смерть сина, внаслідок емоцій (ненависть) почала постачати гроші ополченцям.
Як протистояти
Щоб уникнути впливу, перевіряйте всю інформацію, яка надходить до вас ззовні. Слідкуйте за своїми емоціями. Є приклади, коли люди, не такі, як чоловік А, уникали пропаґанди. Це люди, які перебувають в системі. Та коли знаєш, як все робиться всередині, коли знаєш всі способи й усі шляхи розповсюдження дезінформації, будеш бачити лише чисту реальність без домішок брехні.
Звісно, всі перелічені способи, як запевнити собі безпеку в інформаційній війні, є складними, вони потребують довгої праці над собою, а деякі і взагалі діють на підсвідомому рівні.
Крім того, останнім часом з’явилася тенденція читати аналітику в деяких виданнях або на форумах. Ми намагаємося вилучити правду зі слів інших людей, але насправді вони думають за нас. Тому аналізуйте все самі:
● Залишайтеся емоційно не залученими (марґіналами).
● Аналізуйте всю подану інформацію без допомоги псевдоаналітиків.
● Розширюйте свою зону психологічного комфорту.
● Дуже уважно ставтеся до всіх речей, які вас оточують, щоб не дати можливості псевдообразам вирішувати все за вас.
● Розширюйте свій світогляд, підвищуйте рівень інтелекту.
● Дізнавайтеся про все з перших вуст, особливо від тих, хто є в системі.
● Намагайтеся бачити світ не таким, яким ви його хочете бачити, не таким, яким вам його показують, а таким, яким він є насправді.
● Завжди вагайтеся. Вагайтеся в собі й у всьому, що бачите.
Якорі
Війна йде, дні минають, з екранів телевізорів і комп’ютерів так і хочуть засунути в нашу голову потрібну (не нам!) інформацію. Тому створюйте так звані якорі. Якір – образна назва моральних настанов, які ми не маємо порушувати. Він не дає нам плисти за течією. У такі важкі часи потрібно ставити собі настанови, наприклад, «не осуджувати чужу думку», «не ставитися з аґресією до тієї чи іншої людини через її погляди» і так далі. Треба ретельно слідкувати за своїми діями та емоціями. Якщо відчуваєш, що ось-ось зірвешся, згадуй про свій якір. Наприклад, чуєш жахливі новини телеканалу Х, згадуй свою останню настанову «не довіряти, а перевіряти». Це найлегший і найшвидший спосіб тримати себе в руках, не піддаватися на провокації та дезінформацію.
Взагалі ми можемо протистояти пропаґанді ворога тільки двома способами: своєю пропаґандою або боротьбою з невіглаством. У першому випадку, як і наші сусіди, вивчаємо Ґеббельса і Сталіна, і перетворюємося в хохловату (від вати, набитої в куртках, тут: бездумні, «набиті ватою мозки» російською пропаґандою люди – ред.). У другому – знаходимо свободу, але, ймовірно, програємо війну… ■
