(пл) ■ ПОДІЇ ■ №19, 2013-05-12
Міністр закордонних справ України Леонід Кожара підписав наказ, в якому передбачено серйозне скорочення фінансування центрального апарату МЗС і дипломатичних представництв України. Чи це перекладеться на функціонування посольств і консульств за кордоном, зокрема й у Польщі?
Скорочення фінансування МЗС України відбулося на основі Закону України «Про Державний бюджет на 2013 рік». На противагу минулим рокам, зовнішньополітичне відомство не лише отримало менше грошей, а й позбавлене окремого фінансування ряду видатків для забезпечення міжнародного позитивного іміджу України. Таким чином, МЗС цього року отримає на понад 20 мільйонів євро менше (біля 15%), ніж рік тому.
«У 2013 році справді відбулося зменшення фінансування Міністерства закордонних справ України, порівнюючи з попереднім роком. При цьому варто відзначити, що в умовах світової фінансово-економічної кризи, заходи жорсткої економії на сьогодні змушені вживати практично всі держави світу, в т.ч. країни ЄС. У такій ситуації, на наше переконання, першочерговим завданням МЗС України є оптимізація видатків зовнішньополітичного відомства з одночасним спрямуванням фінансування на найбільш пріоритетні напрямки зовнішньої політики, визначені керівництвом держави», – заявляє в офіційному коментарі від МЗС Андрій Олефіров, заступник міністра закордонних справ.
І якщо цього року зменшено фінансування для МЗС, то, порівнюючи з минулим роком, воно зросло для Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, а це показує, що для керівництва України важливіші справи силовиків, аніж імідж держави за кордоном. Поки що це обмеження коштів не впливає на працю міністерства, бо, згідно з його інформацією, протягом першого кварталу 2013 р. для МЗС України повністю забезпечено оплату праці як у центральному апараті міністерства, так і в закордонних дипломатичних установах, а також фінансування оренди службових і житлових приміщень та комунальних витрат.
«На сьогодні в жодному разі мова не йде про кадрові скорочення в закордонних дипломатичних установах, натомість відбувається оптимізація нашої роботи на всіх напрямках», – пояснює А. Олефіров і коментує далі: «Дипломатична служба України за понад двадцять років незалежності, працюючи в різних умовах, довела свою спроможність відстоювати інтереси держави на міжнародній арені. Ми продовжуємо робити це і нинішнього року, що красномовно засвідчують результати діяльності МЗС у першому кварталі, який характеризувався високою інтенсивністю зовнішньополітичної активності на всіх напрямках. У цьому зв’язку слід, насамперед, відзначити проведення 16-го Саміту Україна – ЄС, реалізацію низки важливих ініціатив у рамках головування України в ОБСЄ».
А чи ми опинилися в полі «активності цих напрямків»?
Звичайно, дипломатичні закордонні представництва в Польщі мають відношення до української меншини: відбувається співпраця між Посольством України і Генеральними консульствами в Польщі та нашою громадою, по змозі деякі речі залагоджуються. Ми найчастіше маємо контакт із представниками генеральних консульств чи посольства у Варшаві на різноманітних заходах.
– Останнім часом за задумом генерального консула України в Ґданську була скликана зустріч представників нашої громади з реґіону, щоб обговорити наші проблеми. Консул, зокрема, був співорганізатором вчительської конференції в Ґурові-Ілавецькому, звертався по підтримку наших заходів до голів державних адміністрацій чи обласних рад, щоб частково профінансували приїзд до нас якогось українського колективу, – перераховує голова відділу ОУП в Ольштині Степан Мігус.
Завдяки співпраці з Генеральним консульством у Ґданську театральна група «Навпаки» організовує виїзд до Львова. Саме консульство підтримувало громаду через передачу книжок тощо. Нерідко консули допомагали нам налагодити співпрацю з партнерами в Україні. Проте – головне, що підкреслюють голови відділів ОУП, рівень співпраці залежить від самої дипломатичної закордонної установи, а також механізму співпраці.
– Мушу сказати, що консул з Ґданська цікавиться нами, активно включився в наші справи, але знаю, що з фінансового боку консульство не за дуже може нас підтримати, – ділиться спостереженням голова Щецинського відділу ОУП Іван Сирник. – З іншого боку, коли читаю на сайті Посольства України, що воно організовує Дні української культури у Щецині, а насправді це не так, бо посольство досі не брало і не бере участі в організуванні цього заходу в Щецині, то важко говорити про якусь співпрацю.
Проте, одне – це фінансування, а інше – механізм співпраці.
– Питання статусу закордонного українця, ряд питань про увіковічення, де громада неодноразово надсилала необхідні документи, а справа застрягала в консульстві і пропадала, чи питання навчання наших учнів у вишах в Україні. Просто тут нам інколи потрібне від українських дипломатів зрозуміння, що деякі справи треба завершити. А бачу, тут просто часом бракує чітких схем співпраці, – вважає Марія Туцька, голова Перемиського віддлу ОУП. – Але українській громаді напевно потрібна підтримка консульських відділів у залагодженні деяких справ.
– Оскільки ми сьогодні орендуємо домівку від міста, а, наприклад, якщо колись виникнули б з цим проблеми, то, очевидно, буде необхідна тут допомога дипломатичної установи, – говорить голова Поморського відділу ОУП Єлисавета Кремінська.
Чергове питання: окремі консульства України надають захист для своїх громадян на великій території Польщі. І таким чином, наприклад, під консула України в Кракові підлягає теж Вроцлав. Щоправда, від кількох років у Вроцлаві існує Виїзний консульський пункт, де раз на місяць приїжджає консул України з Кракова і залагоджує консульські питання. Але чи таке буде можливе після зменшення фінансів, якщо ми чули неодноразово й досі, що з огляду на обмаль коштів дипломати не завжди могли поїхати у відрядження? Тому знов появляється запитання: чи через обмеження фінансів міністерству деякі завдання, які до цього часу виконували генеральні консульства у Польщі, не будуть перекидатися на почесні консульства? МЗС не підтверджує цієї інформації, однак з неофіційних джерел відомо, що такий сценарій можливий.
