Олександр Колянчукх ■ ГРОМАДА ■ №38, 2016-09-18
До 35-річчя смерті
Ольга Криванська-Загребельна (з роду Іванейко) – педагог і громадський діяч. Закінчила вчительську семінарію в Самборі. Внаслідок ліквідації владою міжвоєнної Польщі українського шкільництва в Галичині виїхала до Лодзі і була прийнята на посаду вчителя в селі Белдові біля Александрова, де працювала два роки (1928–1929). Відтак була вчителькою в селах Мадаї, Накельниці і, врешті, у місті Лодзі, де пропрацювала до 1951 р., коли стала методичним інструктором Воєвідського центру вдосконалення освітніх кадрів (wodko). Після реорганізації освіти її обрано керівником педагогічного відділу Спілки польських вчителів. Після політичних змін у Польщі і дозволу влади на організування українського шкільництва
в місцях поселення українців Міністерство освіти Народної Польщі доручило їй вести курси української мови для вчителів, організованих на пропозицію заснованого в Польщі 1956 р. Українського суспільно-культурного товариства (УСКТ) українських шкіл та мережі пунктів навчання української мови на території всієї Польщі. Місцем вишколу став керований нею протягом 1958–1960 років осередок вдосконалення вчительських кадрів.
у Медзешині коло Варшави. Паралельно з керуванням курсами брала активну участь у працях міністерської комісії для створення програм навчання й опрацьовування підручників для шкіл і пунктів навчання української мови, організованих у мережі початкового і середнього шкільництва. Була водночас рецензентом друкованих державним видавництвом посібників. З 1962 р., вже як пенсіонер, була надалі консультантом у справах навчання української мови. У Лігниці 1967 р. була керівником центрального вакаційного курсу вчителів зі 111 пунктів навчання української мови. Ще 1957 р. була співзасновником гуртка УСКТ, який згуртував майже 100 українців і був організатором вечірок, літературних бесід з участю українських письменників і художників – членів українського літературно-мистецького об’єднання, врочистостей, присвячених видатним діячам української культури, зокрема Шевченкові, допомагала українським студентам, які навчалися в Лодзі. Світлиця УСКТ стала її другим домом. Брала також участь у чергових загальнопольських з’їздах делеґатів УСКТ. Дочка Галина Криванська-Овсіцька пішла в сліди матері і була однією з перших учителів Педагогічного ліцею № 2 у Бартошицях, який став кузнею понад 260 вчителів української мови у післявоєнній Польщі. ■
Літ.: «Наше слово», 1981, № 25; Я. Сирник, Українське суспільно-культурне товариство (1956–1990), Вроцлав, 2008.
◄ Ольга Криванська-Загребельна четверта справа, її дочка Галина – перша зліва (1958 р., Лодзь). архівне фото
