Ярослав Присташ ■ ПОДІЇ ■ №6, 2013-02-10
VIII З’їзд Об’єднання лемків 26 січня в Горлицях прийняв звіт голови за останнє скликання і вибрав нові органи товариства (склад управи – у попередньому числі «НС»).
Сам старий-новий голова Стефан Гладик, розуміючи, що п’яте головування – це вже занадто, бачить щораз більше молодих активних делеґатів і сподівається: це вони візьмуть на себе чимало обов’язків. Тому погодився головувати лише на два засідання управи.
На з’їзді були присутні гості: генеральний консул України в Кракові Віталій Максименко, уповноважена малопольського воєводи у справах національних і етнічних меншин Ельжбета Мірґа-Вуйтович, уповноважений нижньосилезького воєводи у справах національних і етнічних меншин Даріуш Токаж, горлицький староста Мірослав Вендрихович, горлицький віце-староста Кароль Ґурський, війт Устя-Горлицької ґміни Дмитро Ридзанич, бурґомістр м. Горлиць Вітольд Кохан та інші.
У привітальних промовах на увагу заслуговують слова бурґомістра В. Кохана: «Завдяки нашим лемківським жителям наше місто – більш привабливе, особливо в культурі. Те, що в нас живуть лемки, становить таку додану вартість, яка спричинюється до зросту зацікавлення містом, того, що більше людей його відвідує». Староста М. Вендрихович продовжив: «Вітаю управу, а особливо С. Гладика, дякуючи за те, що зробив для об’єднання лемків у Польщі й у всьому світі. Дякую також управі за те, що змогла просунути (wypromować – ред.) лемківську культуру. Ця культура чудово розвивається в Горлицькому повіті, але і в інших реґіонах Польщі. Ми можемо нею хвалитися. Можна сказати, що це в кожній ґміні наш експортний продукт. (…) Лемківська культура надзвичайна. (…) Ми можемо пишатися й можемо просувати наш реґіон завдяки вашій праці. Співжиття між поляками і лемками виходить непогано. Тут великі заслуги ОЛ. У наш краєвид вписалися подвійні назви місцевостей. Це перестало викликати емоції».
З’їзд прийняв дві постанови. Перша – це важливий голос в історичному питанні, де учасники засідання звертаються до Сейму РП, президента і прем’єр-міністра Польщі, щоб політично та юридично оцінили Акцію «Вісла» та її наслідки. З’їзд стурбований подіями щодо засудження Акції «Вісла» в парламенті та оцінкою Волинської трагедії: «Тому ми, учасники VIII З’їзду ОЛ, не можемо погодитися з такою атмосферою навколо оцінки Акції „Вісла”, а також трагедії жертв Волині 1943 р. Не можна зла виправдовувати злом. Отже закликаємо висловити волю примирення понад упередженнями й політичними поділами». Делеґати виступили з проханням, щоб заснувати Центральний музей української культури, в якому були б показані всі реґіони: Лемківщина, Бойківщина, Надсяння, Холмщина та Підляшшя. Повний зміст постанови читайте на 2 с. «НС».
Друга постанова стосується волі ОЛ до праці над єдністю лемків і співробітництва з іншими лемківськими організаціями, розвитку культури, навчання дітей рідної мови, поповнення організації новими молодими членами, підтримки Лемківського освітнього фонду ім. Івана Криницького та введення нових технологій у працю ОЛ.
Молоді в ОЛ
На з’їзді дійсно було багато молоді. Велика група приїхала з Нижньої Силезії: Рокиток, Замениць, Рудної, Любина тощо. Деякі молоді – не вперше на з’їзді. На моє запитання, що вони змінили б у праці ОЛ, відповіли: «Жеби било веце для молодіжі штоси роблене, жеби нас усвідомляли, звідкай походимо, вчили бесіди». А самі не можете працювати для себе? – питаю: «Самі ми ся зустрічаме, бесідуєме по-своєму, але самому тяжко і не знат ся всього, старші веце знают, ніж молодь», – говорять Тадей, Адам і Михайло. Для них виразно бракує зимових пропозицій (спортивних змагань, таборів тощо). Їм необхідний досвід і потрібна підтримка структури. Хочуть щось робити, але не завжди знають – як. Шкода, що своїх потреб не висловили під час з’їздівської дискусії.
Новий склад управи, де багато молодого покоління, дає надію, що виникне відповідна програма чи пропозиція включити студентів або навіть учнів до праці в структурах ОЛ (що цікаве, на з’їзді делеґатом був учень Яків Тарковський з Висової). Висновок з того, що старі заслужені діячі усвідомлюють: час віддати поле для діяння згідно з духом часу і технології. Адже світ іде вперед, а лемки не можуть закриватися в музеї.
________________________________
UCHWAŁA
VIII. ZJAZDU ZJEDNOCZENIA ŁEMKÓW
z dnia 26. stycznia 2013 r.
Przed 65 laty została dokonana przez aparat państwa totalitarnego deportacja ludności ukraińskiej z jej historycznych sadyb w ramach akcji „Wisła”.
Senat RP w swej Uchwale z 03.08.1990 r. dokonał jej oceny. Również prezydenci Polski i Ukrainy Aleksander Kwaśniewski i Leonid Kuczma, a następnie Lech Kaczyński i Ukrainy Wiktor Juszczenko zajęli stanowiska potępiające działania totalitarnego systemu w stosunku do Ukraińców – obywateli RP w roku 1947. Historycznej i politycznej oceny deportacji nie dokonał dotąd Sejm RP.
Działania tej operacji i ich skutki nie obciążają, demokratycznego od 1989 roku, Państwa Polskiego.
Choć od tych tragicznych wydarzeń minęło 65 lat, nie zlikwidowano społecznych, kulturowych, politycznych oraz materialnych następstw akcji „Wisła”. W ramach usuwania skutków deportacji wnosimy o przygotowanie rządowego programu likwidacji następstw wypędzenia. Dotyczyłoby to sfery poszczególnych osób jak również całej społeczności, która poniosła znaczne straty w sferze materialnej – utrata własności indywidualnej oraz kultury – utrata szkół, bibliotek, internatów; przez deportację zniszczono wielowiekowy dorobek kulturowy naszych przodków.
My, Delegaci na VIII Zjazd Zjednoczenia Łemków w Gorlicach, jako obywatele Rzeczypospolitej Polskiej zwracamy się do Sejmu, Prezydenta i Premiera Rządu RP o dokonanie politycznej i prawnej oceny akcji „Wisła” oraz jej skutków.
Jednym ze skutków wypędzenia jest bardzo duże rozproszenie naszej społeczności. Dlatego też wnioskujemy o powołanie na szczeblu centralnym przez Ministerstwo Kultury Centralnego Muzeum Kultury Ukraińskiej, z jej regionalnymi odcieniami Łemkowszczyzny, Bojkowszczyzny, Nadsania, Chełmszczyzny i Podlasia. Owo muzeum ukazywałoby różnorodność naszej kultury w Polsce, wpisywałoby się w panoramę wielokulturowości w Polsce, a jednocześnie częściowo czyniłoby zadość słusznym społecznym oczekiwaniom.
Jesienią ubiegłego roku rozpoczęto procedurę projektu Uchwały Sejmu, potępiającej akcję „Wisła”. W związku z tym dają się zauważyć gry polityczne i ideologiczne, przedkładane ponad wszelką prawdę historyczną, co do właściwej oceny działań totalitarnego państwa sprzed 65 lat. Ta atmosfera budzi nasz wielki niepokój.
Pomimo wielu wysiłków podejmowanych przez polskie i ukraińskie środowiska demokratyczne, polityków i władze ustawodawcze i wykonawcze obu państw, a także działania Kościoła Katolickiego i Cerkwi, raz kolejny okazuje się, iż ocena tragicznych działań na Wołyniu i nasza tragedia 1947 roku po obu stronach granicy dzieli dwa bratnie, słowiańskie narody.
Dlatego też my, uczestnicy VIII Zjazdu ZŁ, nie możemy się zgodzić z taką atmosferą wokół oceny krzywd akcji „Wisła” oraz tragedii ofiar Wołynia w 1943 r. Nie można zła usprawiedliwiać złem. Stąd też apelujemy o wyrażenie woli pojednania ponad uprzedzeniami i podziałami politycznymi.
Gorlice, 26. stycznia 2013 r. Delegaci VIII Zjazdu Zjednoczenia Łemków
