(пл) ■ РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ ■ №50, 2015-12-13
Ogień Majdanu. Dziennik rewolucji 21.11.2013 – 22.02.2014, Ośrodek Karta, s. 140, 2015, Warszawa
«Це вогонь, це він випалив усе, чого я встиг досягнути. Вогонь, дим, попіл, вітер і сажа. Вогонь, який спалив останні мости для компромісів». Це слова письменника Юрія Андруховича, поміщені на титульній сторінці видання «Вогонь Майдану». Книжку у другу річницю Революції гідності випустило видавництво «Карта». Воно розкриває перед читачем три місяці, які відмінили Україну. Про події, переміну суспільства і держави день по дню розказують самі люди.
«Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан? „Лайки” не рахуються. Тільки коментар зі словом „ Готовий”. Коли збереться більше тисячі, будемо організуватися», – написав 21 листопада 2013 р. в мережі Фейсбук журналіст Мустафа Наєм. «Я утворила подію (на Фейсбук), яка записалася „Євромайдан. Творимо історію”. Запросила на нього 53 тис. осіб – спершу знайомих, вони запросили усіх своїх знайомих і так дальше. Було дуже холодно і волого, вночі було важко витримати. Залишилося нас дослівно кількадесят осіб», – пише в коментарі психолог, журналіст і член Координаційної ради Майдану Богдана Бабич.
Це одні з перших розповідей, заміщених у збірці, котрі показують, як народжувався Євромайдан. Для збирання матеріалу при «Карті» утворилася польсько-українська група, яка зібрала більшість записів відео, звукозаписів, книжок, коментарів у Інтернеті, пресі, записи телебачення зі сцени Майдану тощо. Це досвід окремих людей, журналістів, інтелектуалів та й самих протестувальників. Багатоголосся, універсальні, часто емоційні висловлення показують феномен українського перелому, який почало мирне віче в обороні проєвропейської орієнтації держави, а завершило велике повстання в Києві, що скинуло з президентського поста Віктора Януковича.
Коментарі показують період, коли українці почали говорити повним голосом про свої права до вільного вибору, про право до гідності і правди. Це голоси людей, котрі, незважаючи на ціну, яку можуть заплатити за зміни, вийшли в обороні своїх прав. Вони розповідають, як народжувалася нова Україна.
«Це ще не перемога, це лише шанс. Ще один. Усе, що сталося, повинно залишитися в нашій пам’яті. Тепер (стискаємо кулаки) уже назавжди. (…) Такого шансу вже не буде. Ще одного не переживемо», – коментує події на Майдані 22 лютого 2014 р. журналістка і поетка Наталія Єременко. Її словами закінчується збірка «Вогонь Майдану».
Треба додати, що з зібраних із різних джерел матеріалів, які вміщає книжка, з’явилися одночасно її дві версії – українська і польська.
