(гс) ■ ПОДІЇ ■ 2010-01-15
Цим питанням сеймова Комісія національних та етнічних меншин завершила 17 грудня свій робочий 2009 р. В оцінці міністра Кшиштофа Становського, загалом ситуація з навчанням представників меншин відносно стабільна, проте, зокрема у випадку українців, існує кілька проблем, яких протягом багатьох років, на жаль, не вдається вирішити.
За словами К. Становського, багато міняє нова програмна основа, введена поки що у перших класах початкової школи та гімназії, а за шість років вона буде обов’язкова для всіх – це документ, на підставі якого оцінюються знання учня. Нові вреґулювання мають сильніше наголошувати в процесі навчання на питаннях, пов’язаних з існуванням у Польщі національних та етнічних меншин, що має допомогти виховувати учнів у дусі толерантності.
Згідно з представленими міністром даними, у Польщі 2008 р. на фінансування меншинних підручників видано близько 1,3 млн. злотих, з чого 499 тис. на 6 підручників для навчання української мови (тираж 3700 примірників) і 4 підручники для навчання лемківської (тираж 1400) на суму 128 тис. зл. Освітня субвенція на навчання нацменшин 2009 р. склала 169 млн. злотих. Ця сума 2010 р. буде більшою на 13,5 млн. злотих. У 2008/2009 навчальному році в різних польських школах українську мову вивчали 2483 учні та 311 лемківську. Найбільше, бо аж 38269 учнів, вивчають німецьку мову, на другому місці знаходиться кашубська – 8518 учнів. Усього в Польщі мови нацменшин вивчають дещо понад 54 тис. учнів.
Міністр Становський, обговорюючи ситуацію нацменшинного навчання, зокрема наголосив на проблемах, пов’язаних з навчанням української мови. За його словами, загалом у Польщі, але й також у системі освіти, добре оцінюється процес децентралізації, проте у випадку розпорошених операцією “Вісла” українців і з огляду на недостатній рівень їхніх представників в органах місцевого самоврядування цей процес для української громади в Польщі не має позитивних наслідків. Прикладом може бути досі не розв’язана проблема зі школою в Білому Борі, якої не вдалося (на зразок ліцею в Ґурові-Ілавецькому) передати в розпорядження маршалківського управління. Про постійний моніторинґ цієї справи просив міністра також депутат Мирон Сич, який відзначав, що перехід такої установи саме у воєвідське розпорядження дуже часто знімає напругу хоча б з додатковим фінансуванням на нижчих самоврядних рівнях.
Чергова проблема, не вирішена протягом багатьох років, – це призначення методистів навчання української мови. Йдеться зокрема про Підкарпатське та Малопольське воєвідства. Методисти формально підпорядковані воєвідській владі, а не міністерству, тому, як оцінює Становський, найкращим виходом було б створення хоча б одної спільної посади методиста на два воєвідства, але такої розв’язки поки що не акцептує влада в згаданих реґіонах. Застій у з’ясуванні цієї справи підтвердив голова ОУП Петро Тима, який додатково наголосив на потребі дискусії про те, чи самоврядні органи не повинні фінансувати штатні посади для різних інструкторів позашкільних занять, також цінних у плані нацменшинної ідентичності. “Тут часто відбувається своєрідний пінґ-понґ: представники муніципалітету відсилають нас до міністерства, а воно назад до самоврядників”, – говорив П. Тима, ілюструючи проблему ситуацією в Підкарпатському воєвідстві, де воєвода придумав навіть, що не має юридичної можливості призначення методиста навчання української мови.
Голова ОУП звернув також увагу на факт, що ні Міністерство освіти, ні Міністерство внутрішніх справ і адміністрації й досі нічого не зробили з розробленою Марком Сирником стратегією розвитку української мови. За словами П. Тими, варто було б у програми навчання в польських школах вносити щораз більше елементів знань про національні та етнічні меншини. Польща сьогодні любить пишатися назовні реалізацією законів про двомовність, але цей успіх має також свою темну сторону – місцеве населення дуже часто нищить двомовні таблиці з написами німецькою чи лемківською мовою. Поширювання знань про меншини шляхом організування конференцій чи зустрічей, зокрема у прикордонних реґіонах, як оцінює П. Тима, дозволило б ефективніше боротися з такими неґативними явищами.
“Наше слово” №3, 17 січня 2010 року {moscomment}
