Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ №38, 2012-09-16
Не так часто над Віслою трапляються ситуації, коли одним голосом говорять українська громада, польська державна і місцева влада та офіційні представники України. Таким об’єднавчим чинником завжди стає засудження зла. Зокрема того, що діялося у Явожні: і під час Другої світової війни, і після її закінчення. Саме тоді в місцевому концентраційному таборі спільно страждали і вмирали українці, поляки, євреї, німці та силезці.
Цього року до Явожна 8 вересня прибуло кілька сотень людей, щоб ушанувати пам’ять про цю трагедію. Серед них були й ті представники нашої громади, які особисто пережили страждання за явожнянським колючим дротом. Заходи організувало Об’єднання українців у Польщі (ОУП), Греко-католицька церква та місто Явожно. В урочистостях брали участь, зокрема, голова сеймової комісії нацменшин Мирон Сич, консул України в Кракові Віталій Максименко, голова Інституту національної пам’яті Лукаш Камінський, президент Явожна Павел Сільберт та інші. Заходи були присвячені 65-м роковинам Акції «Вісла».
– Сьогодні ми прийшли помолитися, бо 65 років тому не було тут місця на молитву, – говорив під час літургії біля присвяченого жертвам Явожна пам’ятника о. Богдан Огородник.
Про найвищу ціну – ціну життя і трагедію приниження людської гідності згадували тут усі. Однак найбільш символічним моментом відзначень стало вручення колишнім в’язням пам’ятних медалей, які отримали Данило Древко, Марія Зрада, Володимир Пайташ, Йосип Мица, Іван Купич, Марія Баган, Наталія Пец, Стефанія Салапата, Михайло Палюшок, Григорій Плішка, Василь Ласичка та Ірина Ковалик. Голова ОУП Петро Тима звернувся з закликом, щоб до кінця року організувати зустрічі в колі нашої громади, під час яких вручатимуть явожнянські медалі тим в’язням та їхнім нащадкам, які не змогли прибути до Явожна.
Відзначення отримали також ті, хто сприяв висвітленню правди про концтабір: Євген Місило, Лукаш Камінський, Ігор Галагіда та Павел Сільберт. Грамотами в роковини Акції «Вісла» та трагедії в Явожні нагороджувало також Посольство України в Польщі. З технічних причин не вдалося встановити пам’ятної дошки з прізвищами українських жертв табору, проте, як запевнювали голова оуп П. Тима та голова ІНП Л. Камінський, це відбудеться найближчим часом. «Пам’ятати імена цих жертв є нашим головним обов’язком», – зауважив Л. Камінський, переконуючи водночас, що керований ним інститут постійно братиме участь у висвітленні правди про Явожно та Акцію «Вісла».
Про правду і пам’ять мовив також М. Сич. Пригадуючи, що тут нищено цвіт української інтеліґенції, депутат водночас зазначив, що це не повинно стати підставою для ворожнечі між народами. Він вважає, що слід однозначно засудити тодішню тоталітарну систему та конкретних злочинців. Для багатьох Явожно є і невідомо чи колинебудь перестане бути символом терпіння та розпалу міжлюдської ненависті. Натомість президент міста П. Сільберт пропонував дещо інакше глянути на цю місцевість: «Прошу вас, приїжджайте сюди і не думайте про це місце як прокляте. Дивіться на нього радше як на таке, що було освячене жертвами часто невинних людей». Яких розмірів набрало це освячення, нагадав Є. Місило, котрому довелося першому розказати правду про концтабір. Досліджувані ним документи показують, що були такі місяці, коли кількість смертельних жертв табору перевищувала півтисячі осіб. «Під кожним деревом цього лісу сьогодні може знаходитися могила», – констатував Є. Місило. Присутніх особливо вразило те, що, як сказав історик, вивезені тіла українців були загорнуті в папір… Не мали на собі навіть того скромного одягу, в якому влітку 1947 р. забирали їх з рідних хат.
Слід зазначити, що про всі ті табірні жахіття ніколи тут не говориться з метою розпалювання ненависті. У Явожні представники різних націй та віросповідань завжди спільно моляться за те, щоб така трагедія ніколи не повторилася. Добре, що в цьому процесі бере участь молодь, а особливо численно вона прибула цього року, – відзначив П. Тима. Вона становить своєрідний міст, який єднає минуле, сьогодення та майбутнє.
У рамках врочистостей у Явожні організовано, зокрема, показ фільму Андрія Вархіла «Табір Явожно», презентацію книжки Ігоря Галагіди «Греко-католицькі та православні священики в Центральному таборі праці в Явожні 1947–1949. Документи і матеріали», виставку української вишивки, концерт хору «Журавлі». До 30 вересня в Музеї міста Явожна можна подивитися виставку публікацій, присвячених польсько-українським відносинам після Другої світової війни та Акції «Вісла» і «Малим батьківщинам» українців у Польщі. Учасники святкувань мали також нагоду відвідати з екскурсоводом місце, де знаходився колись табір, і побачити його нечисленні матеріальні залишки. ■
Нагороджені в’язні табору. На фото вгорі: з рук голови ОУП медаль приймає Іван Купич – один з потерпілих. Фото автора статті
