Тетяна Зрада, Тихи ■ ГРОМАДА ■ №19, 2015-05-10
«Все почалося з Майдану» – розповідає Шимон Ващин, українець з Тихів (Вижня Силезія), генеральний директор польської фірми в Україні, а також щирий патріот та один з організаторів збору допомоги для воїнів в Україні. Він та інші члени Об’єднання українців у Польщі почали з того, що допомагали потерпілим на Майдані людям, які приїхали сюди на лікування. З розповідей місцевих українців відомо, що вони виступали в ролі перекладачів, бо не всі прибулі до Польщі на лікування володіли польською мовою, поповнювали потерпілим рахунки на мобільні телефони, щоб ті могли поговорити з рідними, допомагали харчами, одягом та шукали найкращих лікарів. Дуже допомагали і польські лікарі, які за своїм власним бажанням робили більше, ніж це було потрібно, не беручи жодних коштів від потерпілих українців. Члени ОУП з головою гуртка Іриною Ковалик також збирали гроші на допомогу конкретним людям, які потерпіли внаслідок майданних подій і перебували в Києві. У цьому велику роль відігравав вищезгаданий Ш. Ващин, котрий був посередником і передавав допомогу з Польщі в Україну. Всі мали надію, що перемогою на Майдані все закінчиться, однак, як бачимо, це був лише початок.
Нещодавно на схід вирушила автомобіль швидкої допомоги, що її купив Ш. Ващин за гроші, які зібрав від поляків, української громади в Польщі, друзів – українців з Німеччини, людей зі США та Канади, а й самих українців з України. Зовсім скоро до неї долучиться наступна швидка, котра також куплена за підтримки вищезгаданих людей. Обидва авто повністю оснащені і готові до порятунку людського життя. Та це не єдине, що вдалося купити Ш. Ващину, – два попередні буси Ford Transit сріблястого й червоного кольору вже понад місяць старанно працюють і доставляють різного роду речі на потреби вояків. Рух допомоги армії, що має назву Операція «Маестро», активно завантажує одну машину зібраною в Києві допомогою, інше авто наповнює лікарка Валентина Варава, яка завозить медикаменти на блок-пости, бойові підрозділи та в дитячі будинки.
За зібрані в Польщі гроші вдалося купити і ряд дорогих, але життєво необхідних медикаментів. Ось слова подяки Ігоря Пилипчука, учасника Руху допомоги армії, адресовані всім, хто долучився до цієї справи: «Наш польський друг Шимон Ващин передав Руху допомоги армії Операція „Маестро” велику кількість коштовних медичних засобів. Це десятки потенційно урятованих життів наших бійців на передовій! Шимоне, велика подяка тобі, а також усім причетним українцям та полякам з Катовиць! Подяка за вашу небайдужість, братерську допомогу та зосереджену роботу над укріпленням обороноздатності України».
Виконана вище згаданими людьми праця – надзвичайно вагома, однак потреби в медикаментах чи іншому військовому оснащенні все ще є, отож охочих долучитися до благородної справи, надаючи поміч як фінансову, так і будь-якого іншого роду, просимо звертатися особисто до Ш. Ващина на електронну адресу: swaszczyn@atlantic.pl.
Слід окремо подякувати і самим полякам, які не лише схвалюють ідею допомоги, але й активно беруть участь у її реалізації, часто проявляючи власну ініціативу. Прекрасним прикладом є мій сусід, що мешкає навпроти. Задовго до теперішніх подій він допомагав бідним селам в Україні, завозячи туди гуманітарну допомогу, а тепер з його фотографічних звітів у фейсбуці помітно, що ця допомога поширилася і на зону АТО. Та він – не один. Таких людей – багато. Вони допомагають безкорисно, не очікуючи для себе окремих подяк чи похвали. Влучно говорив Антуан де Сент-Екзюпері «Всі ми – пасажири одного корабля на ім’я Земля» і тому важливо усвідомити, що те, що діється в Україні, насправді торкається не лише її, але й щонайменше Європи, якщо й не усього світу. Саме тому ці країни, які наважуються допомогти Україні, тим самим дбають і про безпеку власних кордонів.
Тримаю в руках свій закордонний (український –ред.) паспорт – на кожній сторінці зображена Україна, де ще є Крим, а Донецьк не називається «ДНР». І маю надію, що як вироблятиму наступний паспорт, бачитиму ту ж карту, і ту ж єдину Україну.
