Богдан Гук ■ ПОДІЇ ■ 2009-09-10
Дорога до Народного дому – відкрита!
Співвідношенням голосів 12 “за” та 10 “проти” депутати Міської ради Перемишля 3 вересня о 17.47 перервали довготривалу напругу, пов’язану зі стримуванням частиною членів Ради виконання домовленості з урядом Польщі про обмін будинками Народного дому (Міська ґміна Перемишль) і Гарнізонного клубу (держава) та несподіваним узалежненням її виконання від зустрічного рішення Міської ради Львова щодо передання будинку тамтешнім полякам. Дорога до передання урядом РП Народного дому Об’єднанню українців у Польщі тепер відкрита.
Дорога до успіху на засіданні Перемиської міськради виявилася, проте, досить тяжкою. Уже на початку депутат від Руху відбудови Польщі З. Майґер подав пропозицію, щоб не голосувати над проектом постанови клубу Громадянської платформи, який записав її у порядок денний засідання. У голосуванні, оголошеному ведучим засідання, віце-головою Ради І. Запотоцьким, який цього дня здав екзамен з холоднокровності й політичного розуму, депутати, однак, не схвалили цієї пропозиції. Коли засідання після перерви продовжувалося, радник З. Майґер узяв свій стілець, вийшов з за круглого столу радників та сів перед Я. Запотоцьким, закриваючи його і примушуючи вести засідання з за власної спини. Попередив, що оголосить на знак протесту голодування, якщо депутати не знімуть з порядку денного голосування у справі НД.
Це, на його погляд, треба було зробити, оскільки ведуться переговори з міською владою Львова та для добра польсько-українських стосунків. Це добро настільки вагоме, що Рада може вже нині передати будинок українцям, але ж навіщо поспішати, коли дружня Рада Львова може невдовзі зробити це саме. Про те, що Міська ґміна Перемишль отримує від держави великий будинок на вул. Ґродзькій взамін, протестант та трохи не всі учасники пізнішої дискусії одноголосно… не згадували.
Усе-таки ведучий довів справу до того, що Я. Бартмінський представив пропозицію клубу ГП, причому вказав 3 важливі моменти, на які мали б звернути увагу депутати, які мають право голосувати: по-перше, чи в Польщі є громадяни “інших категорій”; по-друге, чи в Польщі закінчився комунізм; по-третє, треба сприяти чи затягувати позитивні вирішення справ між поляками та українцями.
Почалася дискусія. І так, зокрема Б. Залещик з ПіС відзначив, що польський державний інтерес невимовно постраждає, якщо львівські поляки не отримають гідного будинку, тому слід і далі вести переговори. Ця тема була частиною загальної стратегії ПіС, тому пропозицію їх продовження підтримали також А. Лозінський, Л. Підхалич та В. Моравський, який також попросив Майгера повернутися на своє місце (припинити протест просив його і президент Перемишля Р. Хома). Однак інші депутати були за те, щоб зробити позитивний крок, який, напевно, буде відповідно добре сприйнятий у Львові, полегшить справу, а то й підкріпить позицію польського уряду в переговорах про будинок для поляків у Львові. Крім цього, вони звертали увагу, що Міська рада Перемишля не має повноважень вести міжнародну політику, а Міська рада Львова всі свої рішення приймає незалежно від рішень Перемиської міськради. Про це говорили, зокрема, Л. Кашуба, Т. Кулявік, Й. Кружель. Депутат З. Волошин признався, що йому соромно з приводу подій на засіданні Ради, які нагадують йому про найгірші прикмети поляків, відомі з минулих століть.
Кожне з цих висловлювань, а найзапекліше голоси членів ГП, коментував самовільно та поза реґламентом З. Майґер – то криком, то благанням, то посиланням віце-голови Ради у будинок утіх. Натомість Я. Запотоцький вдавався до погроз, що перенесе засідання в інше приміщення, закликав Майґерових друзів утихомирити його, то щоразу оголошував 5, 10, 15-хвилинні перерви (дискусія тривала майже 3 години!). Усе-таки Майґер звернувся до журналістів з закликом ретельно повідомити всю Польщу, Україну та весь світ про те, що голосування за пропозицію ГП принесе шкоду полякам та українцям, запевнив, що в нього немає ненависті до українців, натомість він любить усіх людей на світі. Унаслідок “чіткої позиції” Я. Запотоцького депутатові від ПіС Є. Стшалковському не вдалося довести до виступу на засіданні С. Жулкевича, який, як мені здається, мав бути останньою зброєю цього угруповання.
Тим часом пролунало повідомлення про лист президента В. Ющенка до перемиських депутатів, щоб вони проголосували “за”, проте ця інформація не мала найменшого впливу на настрій у залі, який і далі був скандальний, неймовірно напружений, а подеколи також жалюгідний і кумедний. Нарешті, після пропозиції голови клубу ГП Й. Кружеля припинити дискусію, Б. Залещик знову запропонував зняти з порядку денного засідання голосування за пропозицію ГП – усе- таки депутати, які були за голосуванням, знову переважили. Отож Я. Запотоцький поставив пропозицію 143 на голосування, результат якого був позитивний для автора пропозиції – клубу ГП. Співвідношення голосів 12:10 З. Майґера не влаштовувало, і він, переодягнувшись у спортивний костюм, на знак протесту почав голодування.
“Hаше слово” №37, 13 вересня 2009 року {moscomment}
