Ініціатором проведення “Мультикультурної школи” було Українське товариство та його голова Григорій Купріянович. Організатори вважають, що присутність у Люблині великої кількості національних меншин та імміґрантів викликає потребу пошуків нових форм і моделей існування шкіл, які враховували б багатоетнічний і багатонаціональний склад учнів.

Діти меншин, наче маленькі крапельки, у величезному океані панівної культури. Вони потребують особливої уваги, адже крім пізнання середовища, в якому вони перебувають, на них лежить обов’язок вивчати й плекати культуру, з якої вони походять. До того ж, такі зустрічі повинні служити відбудові гармонічної мультикультурності Люблина, яка була втрачена в результаті трагічних історичних подій.
Зустріч складалася з декількох частин. Відкриття, обговорення правової й реальної ситуації національних меншин та імміґрантів у Польщі і презентація двох шкіл, що є прикладами навчальних установ з урахуванням мультикультурності: а це початкова школа у с. Мокрому на Підкарпатті та недільна українська школа в Люблині.
Під час лекції “Національні меншини – права і місце в суспільстві” декан політологічного факультету Університету Марії Кюрі-Склодовської, професор Ґжеґож Януш звернув увагу на надзвичайну актуальність практичного впровадження й навчання етичного ставлення та розуміння інших культур. На його думку, польське суспільство у сфері етичності щодо національних меншин нагадує ситуацію з анекдоту, в якому-то кілька людей, що врятувалися після корабельної аварії, потрапляють на острів, а там на питання “чи абориґени не є людожерцями” отримують відповідь “ні”, мовляв, людожерців тут нема, останнього з’їли позавчора. Так і в суспільстві – декларована етичність до інших не завжди підтверджується реальними діями, а досконалі нормативно-правові акти залишаються такими лише на паперах. Практична розбудова мультикультурності потребує багатьох старань. Щоб уникнути такої виключно декларативної етичності, треба багато працювати.
Г. Купріянович під час доповіді “Меншини та імміґранти у школі – між теорією і практикою” зазначив, що польське законодавство є дуже гуманним стосовно меншин. А впровадження його залежить від усіх нас. Вагому роль у вихованні толерантності відіграють учителі. Поведінка вчителя у класі може бути різною – від іґнорування факту присутності інших національностей до дискримінації дитини за національною ознакою. І хоч останній варіант неприпустимий у педагогіці, він має реальні підтвердження в прикрих життєвих ситуаціях. Найоптимальніший же варіант, на думку Г. Купріяновича, полягає в тому, щоб учитель міг на прикладі дітей з меншин ознайомити учнів з іншими культурами, вчити, що інший – не значить чужий, прищепляти любов, пошану й уміння приймати інші культури.
Про реальні здобутки у сфері навчання з урахуванням мультикультурності розповіли представники школи в с. Мокрому: директор Бернадетта Головатий, колишній директор та голова Сяніцького відділу ОУП Марія Білас, учителька української мови Мажена Онишканич і настоятель православної парафії, учитель православної релігії, інформатики й математики о. Юліан Феленчак. Вони продемонстрували присутнім фотографії та поділилися здобутками школи. В умовах досить рівного співвідношення представників різних культур і релігій діти вивчають як українську, так і польську мови, а на уроках релігієзнавства розходяться по аудиторіях, відповідно до конфесій, до яких належать.
Поділилися з присутніми історією становлення та розвитку недільної української школи в Люблині її директор Ярослава Шевчук та вчителька Анна Фаль. Вони презентували фільм, знятий до п’ятиріччя школи, а також запросили присутніх ознайомитися зі стендами, на яких була розміщена інформація про здобутки перших років існування школи – від 2003 р.
На презентацію творчого доробку вищезгаданих навчальних закладів запрошено учнів об’єднання шкіл № 5. Власне, у приміщенні школи й відбувалося все дійство. Г. Купріянович промовив до гостей: “Багатьох із тих, хто зараз виступатиме на цій сцені, ви, певно, впізнаєте – це ваші однолітки, можливо, однокласники, друзі зо двору. Вони представлять вам елементи своєї культури. Вони промовлятимуть до вас двома мовами – польською, спільною для всіх, та українською – яка є рідною для них”.
Мистецька частина “Наша культура” розпочалася зі “Слова до ровесників”, яке промовила Катерина Купріянович. Учні та викладачі недільної люблинської школи ознайомили присутніх з основними етапами історії України, а потім презентували театральну композицію під назвою “Український вірш”, присвячену Тарасові Шевченку.
Перші “заняття” в “Мультикультурній школі” закінчилися запальними українськими й лемківськими піснями у виконанні дітей з мокрянської школи.

“Наше слово” №28, 8 липня 2012 року {moscomment}