Крім зустрічей з підляськими науковцями, зокрема, в Білостоцькому університеті та Державній вищій професійній школі в Сувалках, ректори з України ознайомлювалися з практичним виміром мультикультурності в реґіоні: відвідали відомий Осередок пограниччя в Сейнах, придивлялися до праці пунктів навчання української мови в Більську, зустрілися з представниками українських мас-медіа в Радіо Білосток, а також побували у фірмі “Pronar” у Нарві, де була організована зустріч з українською громадою Підляшшя.
– Дуже приємно гостити групу науковців з кількох знаних університетів, – зазначив ректор Білостоцького університету проф. Єжи Нікіторович. – Співпраця продовжується понад 20 років, а почала її Вища педагогічна школа Об’єднання польського вчительства у Варшаві договором, підписаним з Національною академією наук України. Цей обмін триває безперервно. Цього року ми запросили українських науковців на Підляшшя, щоб вони побачили, як функціонує в нас мультикультурність. У нас гасло – “Мультикультурність – навчання – самосвідомість”, тому ми хочемо показати наші досягнення.
На Підляшшя приїхала 30-особова група польських та українських науковців, серед них тринадцятеро ректорів і науковців визначних українських педагогічних шкіл з Києва, Маріуполя, Хмельницького та Житомира. Останнього дня свого візиту вони відвідали Комплекс шкіл ім. Адама Міцкевича в Більську – найбільший на Підляшші пункт навчання української мови. Мали там нагоду побувати на уроці української мови в І класі та бачили артистичну програму, яку приготували талановиті учні й випускники більської школи: вокальна і танцювальна групи ансамблю “Ранок”, а також новий акустичний гурт “Podlachian Folk Orkestra”, який перед українськими ректорами мав свій дебют. На завершення концерту українська молодь запросила до танцю всіх гостей (див. фото вгорі).
– Нам дуже приємно, що за десятки кілометрів від України є такі гарні осередки українства, – не без захоплення заявила після концерту проф. Інна Шоробура – ректор Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії. – Ми вдячні за те, що ви вивчаєте українську мову, що знаєте традиції, пісні. Сьогодні тут присутні науковці з України та науковці з Польщі. Ми обговорили багато гарних теоретичних тем з питань мультикультурності, але те, що ми побачили у вас, це прекрасний результат культури прикордоння – результат клопіткої праці. Нам дуже приємно познайомитися з вашим досвідом.
Комплекс шкіл ім. А. Міцкевича в Більську, в якому понад 130 дітей і молоді навчається рідної української мови, є візитною карткою українського середовища Підляшшя. Тому він часто потрапляє до програми відвідин багатьох почесних гостей Підляшшя.
– Цього року якраз було багато гостей – чи то з України, чи представників української громади в Польщі, – підсумовує вчителька української мови з Більська Агнешка Ґіза. – Приїжджав до нас консул, були члени сеймової комісії меншин. Тепер маємо представників українських і польських університетів. Для нашої школи це велика реклама, адже все, що вони побачили, піде у світ; гості, які приїхали з України, будуть знати про нас і розкажуть іншим про нашу школу. А для дітей це все-таки праця, бо завжди треба до цих зустрічей готуватися. Проте завдяки тому діти мають нагоду зустрітися з високопоставленими людьми.
Крім школи, українські гості відвідали садочок № 9 “Лісова поляна” в Більську, в якому 102 дошкільнят, тобто майже половина всіх дітей, навчається української мови.
– У садочку ми показали старшу групу, де є діти, що приходять на заняття вже три роки. Вони заспівали наші підляські пісні, говорили лічилки, віршики. Показали гостям специфіку занять – гри й забави, які щодня малята мають на уроках української мови, – пояснює вчителька української мови Єлизавета Томчук.
На зустрічі були присутні народні умільці – жінки, які вчать дітей вишивати й виплітати кошики з соломи. Це тому, що заняття в садочку відбуваються в рамках етнографічної програми “До традиції”. Її специфікою є залучення до навчального процесу народних творців, які показують дітям підляські ремесла. Тому, крім вивчання пісень і віршиків, діти на практиці пізнають народні традиції свого народу та живу підляську говірку.
– Ми маємо спільні угоди про співпрацю, – підсумовує перебування в Польщі проректор від справ наукової праці Київського університету ім. Бориса Грінченка Людмила Хоружа. – Але це була гарна нагода побувати на конференції, яку проводить Вища педагогічна школа та Білостоцький університет, а також взяти участь у теоретичних розмовах, які відбулися на конференції, побачити, як ідея мультикультурності перетворюється в реальних формах праці. Маємо гарний приклад дитячого садка. З нього все починається, саме в садочку закладаються цеглинки ставлення людини до світу, який дуже різноманітний.
На завершення свого візиту українські гості, на запрошення власника Сергія Мартинюка, побували в одному з найбільших продукційно-торговельних підприємств у Польщі – фірмі “Pronar” у Нарві. Там українські ректори зустрілися з представниками Союзу українців Підляшшя.
Результатом перебування науковців з України в Підляському воєвідстві стало, з одного боку, підписання договору про співпрацю між Білостоцьким університетом і Київським університетом ім. Бориса Грінченка. Білостоцький університет веде також переговори про співпрацю з вищими навчальними закладами у Хмельницькому та Житомирі.
З другого боку, українська академічна інтеліґенція могла більше довідатися про специфіку підляського українства та побачити результати праці місцевих активістів.

“Наше слово” №26, 24 червня 2012 року {moscomment}