Петро Тима ■ ПОГЛЯДИ ■ №1, 2013-01-06
Для української громади та ОУП 2012 рік можна вважати успішним. За нами – відзначення 65-х роковин депортації в рамках Акції «Вісла». Перемиський II Конґрес українців у Польщі, траурна зустріч біля пам’ятника у Явожні, різноманітні за формою відзначення на місцях показали, що історичне минуле – це чинник, який на ґрунті історичної й національної ідентичності нас об’єднує.
Успіхом цих урочистостей було те, що їх удалося провести під почесним патронатом президента Польщі Броніслава Коморовського (конференція у Варшаві) та у співпраці, серед інших, з Інститутом національної пам’яті (пол. IPN). Як наслідок співробітництва з цією установою, ОУП видало книжку про греко-католицьких та православних священиків у концтаборі в Явожні, вдалося поновити слідство у справі Акції «Вісла». Для успішного проведення заходів велике значення мали включення й допомога в організуванні цих подій з боку обох Церков, українських організацій з Польщі та Канади, активістів української спільноти. Особливо зворушливим і важливим у плані «естафети поколінь» були відзначення у Явожні й церемонії в реґіонах, вручення пропам’ятних медалей колишнім в’язням концтабору та їхнім нащадкам.
Проте не лише історичним минулим жили 2012 р. наші громади: цей рік знаменувала низка громадських, культурних, освітніх та видавничих починів. В суспільно-політичному вимірі мала місце важлива подія – депутата Мирона Сича обрано головою комісії національних та етнічних меншин Сейму Польщі. Уперше в історії III РП головою парламентської комісії став представник меншини, українець. Для нас це привід для гордості. Появилися теж реальні можливості інакше лобіювати наші питання. Ініціатива схвалення Сеймом РП заяви у справі Акції «Вісла» – це реальний доказ таких можливостей.
Минулий рік був роком ювілеїв двох важливих для нашого культурного життя колективів, що сміло можуть посягати на звання українських культурних установ – ідеться про 40-ліття хору «Журавлі» та 40-ліття ансамблю пісні і танцю «Ослав’яни». З ювілейних подій треба відзначити і 55-ліття лігницької школи, яка в минулому та – сподіваємося – у майбутньому відіграватиме значну роль у нашому освітньому й громадському житті.
Успіхом 2012 р. слід вважати проґрес у справі відбудови Народного дому в Перемишлі. До цього успіху причетні багато людей, проте визначальною була активність перш за все перемиської громади та її лідерів. Не можна переоцінити допомоги наших друзів з діаспори, особливо вихідців з Польщі – Зенона Потічного та Івана Іванюри. Допомагали також МЗС України, депутат Сейму РП Мирон Сич, посол України у Варшаві Маркіян Мальський. Новим важливим явищем стала акція збирання на потреби ремонту коштів серед наших громад на місцях. Наші спільні дії дали змогу підготовити технічно ремонтну документацію, а відтак почати поетапні ремонти – заміну вікон. Роботи ще багато, проте, як кажуть в Україні, процес пішов. II Конґрес українців довів, що НД знову може стати нашим центром на рідних землях. Народний дім має всі дані, щоб повернути собі місце важливої української культурно-наукової установи, яке він займав у житті громади аж до 1947 р.
Важливою подією для зміцнення ранґу Перемишля як центру українського життя стало призначення підприємця Олександра Бачика почесним консулом України. Обрання чергового члена нашої громади на цей пост – це не лише привід для гордощів, але й доказ реальної позиції представників нашої громади в українсько-польських відносинах (про що під час церемонії в Красичинському замку сказав міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський). Почесний консул-українець – це нова якість не тільки для Перемишля, але і для всього прикордоння. Черговим доказом того, що наших активістів помічають і шанують, є нагорода президента РП Броніслава Коморовського для члена Головної управи, голови Щецинського відділу ОУП Івана Сирника (орден «Срібний хрест заслуги»). Серед нагороджених науковими званнями, професійними нагородами були, зокрема, історик проф. Омелян Вішка, юрист Петро Федусьо (визнаний теж відомим журналом «Форбс»), низка людей, активних не лише в професійній, але й у громадській діяльності.
Перед нами не тільки ремонт НД, а й створення схеми його праці як установи. Для цього необхідні передусім кадри й допомога всієї громади.
Черговий рік, 2013-й, буде непростим, адже проходитиме він під знаком чергового з’їзду ОУП та 70-ї річниці Волинської трагедії. Як показала дискусія в парламенті відносно питань, пов’язаних з Акцією «Вісла», волинські роковини ставлять перед нами вимоги, щоб бути активними, мудрими й водночас принциповими у відстоюванні своєї гідності, права на об’єктивну картину воєнного і післявоєнного протистояння. У свою чергу VII з’їзд ОУП повинен зміцнити організацію, показати нові поля активності громади, як-от залучення до наших рядів громадян України. Нам треба теж виробити способи протидії щодо неґативних явищ, таких, як старіння спільноти, занепад частини гуртків, спад тиражу тижневика «Наше слово».
Підводячи підсумки 2012-го і стоячи на порозі нового – 2013 року, хочу від імені Головної управи ОУП скласти велику подяку всім, хто працею, самопосвятою наповнював змістом наші заходи, організовував їх, роздобував на них кошти. Всім активістам належить щиросердна подяка та визнання. Велике вам спасибі!
