Мирослав Чех ■ АКТУАЛЬНЕ, ГРОМАДА ■ 2015-10-15
Наближення парламентських виборів завжди ставить перед нашою громадою питання про нашу тактику під час волевиявлення. Своє слово сказала Головна рада Об’єднання українців у Польщі, яка рекомендувала нашій спільноті підтримати трьох кандидатів, що балотуються до Сейму Польщі зі списків партії «Громадянська платформа» і комітету «Новочесна» Ришарда Петру. Депутат Мирон Сич, д-р Марко Сирник і юрист Петро Федусьо – це достойні люди, яких українська громада повинна підтримати. Кожен з них відомий нам зі своєї відданої громадської праці.
Зі словами окремого заохочення до підтримки я хотів би звернутися до мешканців Вармінсько-Мазурського воєвідства і всіх небайдужих людей, які можуть проголосувати за депутата М. Сича. Його представляти не треба, бо він відомий своєю багаторічною політичною діяльністю та великими зусиллями, які вклав для створення й успішного функціонування українських шкіл у Ґурові-Ілавецькому. Він тричі поспіль обирався головою Сеймику Вармінсько-Мазурського воєвідства, що було унікальним досягненням у масштабах усієї Польщі. Його обирали одноголосно представники різних політичних партій.
У Сеймі РП поточного скликання М. Сич є головою Комісії національних та етнічних меншин, що було великим визнанням для його політичного досвіду і вміння поєднувати представлення інтересів української громади з формуванням державної політики щодо національних меншин. Він завоював собі авторитет серед організацій національних меншин, а комісія під його керуванням була центром, у якому сходилися всі їхні проблеми.
З ініціативи депутата Сича в Сеймі Польщі створено Українську парламентську групу, яка об’єднала парламентаріїв українського походження та інших політиків, для яких близькі проблеми України, забезпечення їй допомоги під час війни з Росією. Варто при цьому наголосити, що депутат Сич є головою Польсько-російської міжпарламентської групи, завданням якої є розвиток контактів між парламентами обох країн. З уваги на російську аґресію в Україні та намагання дестабілізувати ситуацію в інших державах, ці контакти були практично припинені.
Депутат Сич велику частину своєї праці присвятив проблемам Вармінсько-Мазурського воєвідства, реґіону, з яким пов’язане все його життя. Він уміло поєднав активність у відстоюванні інтересів реґіону з діяльністю на користь української громади. Його, зокрема, цінять мешканці Бартошицького повіту, де він – «наш депутат».
Як свідок, а подеколи й учасник подій, хочу особливо наголосити на ролі М. Сича у формуванні польсько-українських відносин. Він був одним з найактивніших учасників підготовки до історичного візиту патріарха Святослава, глави Української греко-католицької церкви, до Польщі у червні 2013 р. Завдяки заходам депутата патріарх був прийнятий на найвищому державному рівні, зустрівся з президентом Броніславом Коморовським, маршалками Сейму і Сенату РП, міністрами. У василіанській церкві у Варшаві патріарх відслужив панахиду за жертви Волинської трагедії, а наступного дня глави католицьких Церков Польщі та України підписали історичну декларацію про взаємне прощення і примирення.
Депутат Сич з делеґацією польських політиків не один раз був на Майдані, налагоджував контакти його лідерів з польською владою. Дональд Туск, тодішній прем’єр Польщі, назвав його своїм головним радником з українських питань. М. Сич зробив надзвичайно багато для допомоги Україні та українській армії після початку війни з Росією.
За відкриту національну поставу, працю на користь української громади і польсько-українських відносин депутата М. Сича піддавали й надалі піддають шквальним атакам так звані кресові та комбатантські середовища і всі проросійські сили. Справжньою кампанією ненависті проти нього можна назвати те, що відбувалося в Сеймі РП під час схвалення постанови в 70-ту річницю Волинської трагедії. Його звинувачували у всіх можливих і неможливих «гріхах». Це найкраще показувало, що для Путіна та його аґентури депутат Сич – один з ворожих солдатів на фронті війни, яку проти України вони ведуть від багатьох років.
Ми обираємо депутатів, сенаторів і радних для того, щоб вони вирішували наші проблеми. Раз на чотири роки ми повинні продемонструвати, що підтримуємо їх працю. Звичайно, тих, хто оправдав наші сподівання. У мене немає сумнівів, що до них належать усі кандидати, яких підтримало ОУП, а зокрема посол Мирон Сич.
