Анна Вінницька ■ КУЛЬТУРА ■ №6, 2017-02-04
Вже вчетверте у свідвинському замку з ініціативи невтомної Маріанни Бальцерек – художнього керівника та засновниці українського фольклорного ансамблю «Барвінок», який діє у Русинові неподалік Свідвина, організовано Український вечір під гаслом «Подумаю, подумаю…».
«Подумаю, подумаю. Так собі думаю. Нема кращих співаночок, як в нашому краю. Нема пісні, танцю краще, як та коломийка. Вона душу вириває з мого серденька…». Тому й більшість пісень, які співатимемо, будуть саме «задуманими»… – словами пісні говорить Маріанна Бальцерек, організатор заходу (організатором також був місцевий гурток ОУП).
Цього року виступили три, а радше чотири фольклорні гурти: «Яґоди» з Недалина, «Мережка» з Ґосцина, «Барвінок» та «Домбровяци» з Русинова. В останніх двох ансамблях співають ті самі члени: перший є українським гуртом, а другий — польським, натомість керівником обох є М. Бальцерек. Феномен «Барвінку» полягає в тому, що українкою є лише М. Бальцерек, натомість решта членів – це польки, закохані в українському співі. Цікаво, що ансамбль виконує виключно українські пісні. «Щоб зустріти на своїй дорозі таких чудових дівчат, треба мати справді щастя, і я його маю. Тому дуже вдячна дівчатам, оскільки не уявляю собі життя без співу, а якби не вони, я не могла б співати…», – каже зворушена М. Бальцерек.
«Український вечір» у свідвинському замку має велику популярність – кожного разу публіка охоче підспівує українські пісні, а не одному українцеві сльоза закрутиться в очах.
Дві сестри з гурту «Яґоди» (ще одна товаришка розхворілася) захопили автентичним співом.
– У нашій хаті українські пісні завжди співали батьки, а ми від них навчилися. Співаємо, бо кохаємо співати й не уявляємо собі життя без співу. Якби не спів, то людина, можливо, почувалася б хворою, а так поспіває, і всі турботи минають. Життя таке коротке, що потрібно співати й радуватися тим, що нам приносить доля, – згідно кажуть сестри. Попри те, що співають вже від 40 років, то хвилювання перед виступом їх і так не покидає. Гурт співом захоплює не лише на Помор’ї, але у всій Польща, а то й за кордоном. Наймолодшою серед виконавців була «Мережка» з Ґосцина, яка співає всього чотири роки. Учасниці співають також у польському ансамблі «Подльотки», який діє при місцевому Будинку культури. Засновницею гурту є українка Анна Вітек. У гурті подібна ситуація, як в ансамблі «Барвінок», українкою є лише засновниця гурту і ще одна особа, решта – це поляки, яким дуже подобаються українські пісні.
– Дуже люблю співати. Можна сказати, що моє життя проходить співочо. Я справді живу співом, – каже А. Вітек. Пані Анна також співає в хорі «Калина», який діє при греко-католицькій парафії в Колобжеґу. А п. Ольга Корнас додає: «Ансамбль – це наше життя. Крім того, що співаємо, можемо поговорити з товаришками. Для мене це справді велика радість».
«Українські пісні – це чудові мелодійні твори. Дуже добре почуваємося у цьому ансамблі», – згідно кажуть учасниці-польки гурту «Мережка». Ансамбль дуже часто просять також співати на весіллях. «Наймолодша» хористка ансамблю «Мережка» має всього 75 років, а, крім того, що співає, ще грає на ґітТарі й пише вірші… А що таке ґітТара? Думаю, «наймолодші» вгадають, оскільки не одна, співаючи, прала на цій же тарі…
– Це чудовий вечір. Варто пам’ятати про своє коріння та історію. Варто підтримувати свою традицію для того, щоб вона ніколи не загинула, – переконливо говорить війт ґміни Свідвин Казимеж Лехоцький. На цей раз прибули також заступник війта Йоанна Анґліш-Мишка, голова Ради повіту Данута Мілітовська, парох греко-католицької парафії у Свідвині о. Марко Сосницький та головний редактор журналу «Рідна мова» Марко Сирник.
Для п. М. Бальцерек найкращою подякою цього вечора була усмішка на обличчі глядачів, а часом задума і сльози на очах. Як каже, більше нічого їй не треба… А публіка була захоплена співом гуртів та оплесками ще довго не відпускала співачок. ■
