Подяка, записана в нотах

Оксана ГрабанЛЕМКІВСКА СТОРІНКА№3, 2013-01-20

О дебюті музичным з Дарюшом Матійчаком, солістом ансамблю «DaMyr», бесідує Оксана Грабан

Сім’я Матійчаків. Фото з Д. Матійчака
Сім’я Матійчаків. Фото з Д. Матійчака

Закінчилисте праці над своім першым дебютанцкым альбомом «Дякую». Коли зродила ся думка награня сьпіванок?
Першы тексты і мелодиі пришли мі на думку в 2008 році і певно до гнеска лишили бы ся для мене, хоц выданя плыты деси потихы в душы было мойом мрійом. В 2011 році по намовах жены Ані здецидувал єм ся на поважні за тото взяти. Выданя «Дякую» то для нас момент символічний, в грудни два рокы тому вродил ся наш долгожданий сыночок Максим, наше найвекше щастя, йому дедикуєме наш музичний дебют. Назва альбому тіж має для мене значыня. Дякую Богу за вшытко, што доброго стрітил єм на дорозі свого жытя, за любов, яка помогла мі повірити в мріі.

Же по лемківскы – то знаме, же о Лемковині – зрозуміле. А в якым кліматі ваша музика?
Думам, же каждий найде дашто для себе, репертуар то переплітаня сентиментальных звуків і текстів з жывом жартобливом музиком. Сьпіванкы такы, наприклад, як «Самота», настроят рефлексийні, а веселости принесе «Небо», в котрим сут корчмы, дівчата, цицаты бабы, горілка, а дяк зо сьвящеником грают там в карты. Тото вшытко ся народило, хоцкi не знам нот і не мам варштату музичного, але моє серце і душа отворены были все на музику. Хоц тяжко часами преказати вшытко, што подумат голова, то штосы підповідат, жебы творити далі.

Твориш не лем музику, але і слова. Векшіст лемківских ансамблів презентує народну музику або аранжує традицийны пісьні, хоц в остатніх роках зявлат ся веце авторскых текстів. Як творили ся сьпіванкы ансамблю «DaMyr»?
Часом сьпіванкы были старанні передуманы, помаленькы народжували ся в хвилях самоти, по пару днях вертал єм до них думками. Іншим разом зявлали ся моментальні, викликаны емоційным імпульсом хвилі. «Рік по рік» зостала написана на замовліня мамы мойой жены з нагоди 10-го під ряд виізду в горы, стала ся гимном нашых шторічных виіздів до Бортного. Декотры пісьні сут барс особисты і мают для нас виняткове значыня. На ден перед хрестинами нашого сынка написал єм «Сина Максима», котрий є формом молитвы, подякы Богу за такє чудо, што приносит радіст в каждой хвилі нашого жытя. Барс єм рад тому, же музиком і словами можу переказати своі внутрішні пережытя, затримати важны моменты.

Вырастал єс в духу лемківской культуры, серед лемків, котры николи не перестают сьпівати. В родині Матійчаків тіж музика не тихла?
З дітинства памятам, як все дідове і родиче сьпівали в церкви, по весілях і гостинах, сьпівали Матійчакы, так і зо сторони мами Гелі – Гренякы і Кузякы. Думам, же моя родина не є вынятком, бо векшіст лемківскых родин є розсьпівана. Моі дідове сьпівали в своіх прекрасных горах Карпатах і моі родиче припоминали іхні сьпіванкы гев на чужині.

Традицийна музика несе в собі кавальчик залишеной Лемковины. Мешкаш на західних землях Польщы, чуєш сильний зв’язок з горами?
Дiдове оповідали мі, «як то ся жыло в горах». І хоц не мешкам на рідной Лемковині, то все нас там тягне і хоче ся вертати. Літом збераме ся родинні на Лемківску ватру до Ждыні, разом з приятелями іздиме до рідного села дідів мойой жены – Кузяків з Бортного. Ту тіж познал єм по раз перший 16 років тому стрыка Ані, Фецка Кузяка – лемківского маляра і писаря, котрого оповіданя, жарт і енергія задивляла мя все. Пересьпiвалисме неєдну годину, стрыко познали сьпіванку «Рік по рік», котрой перша стрічка є власьні о Hих. Hа жаль, неє уж стрыка з нами – вступ той сьпiванкы – дзвоны бортняньской церквы сут ґу Вашой пам’яти, стрыцю. Бортне – то магічне лемківскє село, де потокы, ялиці приближают нашу історию, а гостинніст жытелів дає родинне почутя. Там тіж народили ся декотры пісьні, якы мож буде послухати на нашой плыті.

Музикуєте родинні, так є тіж в вашым ансамблі?
В трьох пісьнях в хорках сьпівают моя кузинка Діана з мужом і єй брат Давид. В векшости творів сьпіват моя жена Аня, грає тіж на саксофоні. Сердечні хцу подякувати мойой жені за вспертя і поміч при проєкті, за велику працю, яку штоденно виконує в ролі мого менеджера.

Крім лемків, в «DaMyri» грают тіж польскы музиканти.
Згаджат ся. Наш ансамбль створив ся з припадку несамовитых стріч, а іх ефектом было зграня ся пару супер музиків, котры сут поляками. Абсолютні не перешкодило ім тото в музичным переказі того, што малисме на думці. Сут то артисты велькой сцены, заняты на штоден своімa проєктами і тяжко найти вільний термін, жебы разом заграти. Коли лем такі будеме находити, будеме концертувати, бо тота музика барс ся ім подабат.

Співпраця з «DaMyr-om» то для них перша стріча з лемківском музиком?
Так, были барс захоплены тым кліматом. Єдного разу нагривалисме матеріал в студіо до пізной ночи, по награнях піаніста повіл: «Gdzie ja dzisiaj nie byłem… to wszystko ponoć z jednego „terytorium” – ta wasza Łemkowszczyzna to musi być wielki kraj». При нагриваню кружка през нашу приятельку «малу» Аню познали сме дуже люди, перша стріча з нашым аранжером Бартком потягла за собом стрічы з музиками, а потім цілий ланьцок позитивных люди. То несамовите, як дуже осіб охочо і активні влучило ся в наш проєкт. Починаючи од люди, якы помагали при рыхтуваню плыти, через партнерів – стоваришыня «Lemko Tower», Об’єднання лемків, Стоваришыня лемків, ансамбль «Кычера», IV Ліцей в Лігниці, по нашыx патронів медiaльныx – «Наше слово» і радіо «LemFM», як i люди, зв’язаных з лігницкым театром i його директором на челі, де буде прем’єровий концерт. То якыса несамовита енергія. Пригода з «Дякую» – то стежка, на котрой стрічам лем самых Добрых Люди.

Нав’язали сте співпрацю зо Стоваришыньом любителів лемківской культуры «Lemko Tower», котре є выдавцом вашого альбому.
Співпраця з «Lemko Tower» розпочала ся літом на Ватрі в Лугах, де одбыли ся першы розмовы з о. Артуром Грабаном, котрий покерувал наше дальше діяня з выданьом плыти. Його активніст і сердечніст позволили нам на скоре выданя альбому. Хцу барс сердечні подякувати му за отвертіст, щыріст, добре слово і пораду.

Де мож буде купити Ваш перший альбом?
Перший концерт, який буде промувати наш диск, плануєме 20 січня 2013 р. в Театрі Моджеєвской в Лігниці. Сердечні запрашаме, барс будеме рады для Вас выступити з репертуаром нашой плыти. Веце інформаций найдете на мойой сторінці www.damyr.weebly.com

Поділитися:

Категорії : Лемки

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*