(гс) ■ ПОДІЇ ■ №36, 2013-09-08
Польський уряд, шукаючи заощаджень, хоче, зокрема, скоротити фінансування для національних меншин на 2014 р. Обмеження можуть досягти навіть 20%. Такі плани опротестували лідери нацменшинних організацій, що входять до складу Спільної комісії уряду та нацменшин. Офіційне звернення нещодавно потрапило до прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска.
Нацменшини наголошують, що навіть найвищий за останні роки актуальний бюджет розміром у 16 млн. злотих далеко не задовольняв оцих потреб громад, які вони представляють. Тут варто додати, що державних коштів вистачає всього на половину нацменшинних проектів, які потрапляють у Міністерство адміністрації та оцифрування. Зовнішні експерти вже не раз відзначали, що така ситуація практично унеможливлює появу нових ініціатив, а замість розвитку, щонайбільше дозволяє лише зберігати наявний стан. У зверненні відзначається також, що брак фінансової стабільності не дозволить перейти на вищий рівень підтримки, до чого Польща зобов’язалася, підписуючи такі документи, як Європейська конвенція про захист прав національних меншин чи Європейська хартія нацменшинних та реґіональних мов. За оцінкою авторів звернення, Польща тепер повинна активніше наголошувати на багатокультурність і багатомовність, представниками чого є місцеві білоруси, німці чи українці. Вони, у свою чергу, постійними та новими проектами хотіли б приєднатися до процесу побудови образу Польщі як держави, що зразково здійснює політику підтримки нацменшин: «Виконати названі цілі і зробити крок уперед можна лише маючи фінансову стабільність, яка дає можливість довгострокового планування», – йдеться у зверненні, яке підписав співголова спільної комісії Рафал Бартек (представник німецької громади). У документі зазначається, що плановані скорочення можуть загальмувати прямування Польщі на шляху до визнання її державою, яка дотримується західноєвропейських стандартів щодо опіки над нацменшинами. В документі наголошується також на тому, що побудова в кожному суспільстві відкритості до інших націй завжди вимагає активності з боку держави. Водночас нацменшини, що проживають у Польщі, давно вже довели, що своїми ініціативами вони зміцнюють інтеґрацію і порозуміння не лише всередині своїх громад, але також у відносинах із суспільством: «У ситуації, коли в Польщі так широко обговорюється проблема т.зв. „мови ненависті”, поганим сиґналом було б обмеження дотації тим, хто, зберігаючи тотожність і культуру національних меншин, діє у важких умовах, без міцних установ, у величезній мірі спирається на сили волонтерів і не має чітких правил щодо фінансування і стабільності. Така ситуація може довести до відмови від ряду важливих проектів», – закінчується звернення до прем’єр-міністра Д. Туска.
«Протестуємо, бо не варто заощаджувати „на найменших”, до яких, без сумніву, належать наші громади. Ми усвідомлюємо, що таке заощаджування – це дорога в нікуди», – говорить Р. Бартек. За його словами, пропозиція обмежити кошти – на кілька років назад відкидає дискусію та відносини держави з нацменшинами. Бо за таких обставин важко буде говорити про утворення установ культури національних меншин чи відкриття у вищих навчальних закладах етнофілологій – таких необхідних ініціатив, які вимагають не лише дотеперішньої, а й набагато сильнішої підтримки з боку держави: «Національні меншини природно сприяють розвиткові толерантності вже самою своєю присутністю в окремих реґіонах. Суспільство мусить вчитися їх помічати. Фінансові скорочення, про ймовірність яких тепер говоримо, дають поганий сиґнал. При чому, на нашу думку, 3 мільйони, заощаджені на національних меншинах, державного бюджету насправді не врятують», – підсумовує Р. Бартек.
