Степан Мігус ■ КУЛЬТУРА ■ №47, 2016-11-20
«Погане слово гасить людину, може також убивати, як меч». Цими словами 5 жовтня в Пасленку розпочав ХІV «Бесіду східних культур» отець митрат Андрій Сорока, ельблонзький і пасленцький парох УГКЦ.
Це було пряме віднесення до сьогоднішніх подій у Польщі, пов’язаних зі словесними, а часом і фізичними атаками на українців, як, наприклад, у Перемишлі, чи нищенням українських пам’ятників минулого в Монастирі, Верхраті, Вербиці та інших місцевостях. Особливо тепло парох дякував ельблонзькому єпископові Римо-католицької церкви отцю Яцекові Єзєрському за: «гостинність, особливу прихильність за те, що приєднуєтесь до польсько-українського поєднання».
Слово «поєднання» появлялося в пасленцькому костелі Святого Варфоломія під час особливої цього року «Бесіди східних культур» чи не з кожних уст промовців. Ксьондз-єпископ Я. Єзєрський у проповіді після молитви вірних поляків та українців, хоч тих перших було більше, закликав молитися за порозуміння між собою, говорив про необхідну вразливість на права людини до релігійної свободи, до права на плекання рідної мови, культури і своїх національних традицій.
Вармінсько-мазурський віце-воєвода Славомир Садовський підкреслив, що змістовному й бажаному серед українців і поляків слову «поєднання» належиться велика пошана.
Мирон Сич – заступник маршалка Вармінсько-Мазурського воєвідства пояснив, чому цьогорічні «Бесіди культур» проходили в дещо зміненій формулі. Просто не надто дружні до українців події, котрі відбуваються в Польщі, викликали побоювання організаторів, що захід у дотеперішній формі, з участю кількох тисяч осіб, може викликати певну небезпеку. І коли би щось сталося, відповідати прийшлось би організаторам… Віце-маршалок пригадав події з 2013 р., коли у Варшаві відправлялася літургія за поєднання з участю найвищих релігійних і державних осіб – глави УГКЦ патріарха Святослава, президента Польщі Броніслава Коморовського. Присутність ельблонзького єпископа Я. Єзєрського на спільній молитві в Пасленку і його слова про поєднання стали особливим символом.
«Ми всі несемо відповідальність за наш спільний дім на Вармії і Мазурах. Висловлюю переконання, що Сейм РП наступного року, у рік 70-річчя Операції «Вісла», прийме відповідну ухвалу», – поділився своєю думкою М. Сич.
Він нагадав, що працю над цим документом з його ініціативи розпочав Сейм Польщі попереднього скликання. Відбулося вже перше читання. Отже потрібна добра воля нині правлячих і переконання в потребі віддати справедливість та засудити комуністичне безправ’я відносно майже 160 тисяч вигнаних з отчини українців.
Мацей Романовський, ельблонзький староста, вітаючи учасників «Бесіди східних культур» і дякуючи організаторам, заявив, що завжди підтримував і далі буде підтримувати цей захід, як «добрий крок у напрямку інтеґрації». Подібне заявив і бурґомістр Пасленка Веслав Снєціковський.
Неймовірно сильно після цих слів прозвучало зачитане заступницею голови пасленцької ланки ОУП Оксаною Кравчишин «Звернення Патріарха Святослава і єпископів до проводу Польської держави».
Художню частину вечора поєднання розпочав у костелі Св. Варфоломія гурт «Хорея козацька» з Києва під керуванням Тараса Компаніченка. Це музичний колектив стародавньої музики. Гурт виконує музику Русі-України різних епох: середньовіччя, ренесансу, бароко, класицизму, романтизму та окремі твори ХХ століття, демонструючи різні пам’ятки української культури. Пріоритетними напрямками для гурту є героїчний епос, давня автентична традиція. Гурт постав 2005 р. в Києві. Назва колективу запозичена з назви музичної пам’ятки «Chorea Kozacky», яку знайшли у клавірній табулатурі 1640 р. музичного архіву Братислави у Словаччині. Ідея створення «Хореї Козацької» належить Т. Компаніченку, лідерові гурту, заслуженому артисту України, кобзареві, лірнику, мистецтвознавцеві та музикологу. Репертуар охоплює пісні з різних епох – від пізнього середньовіччя до кінця ХХ ст. Особливу увагу в «Хореї» надають давній епічній традиції. Гурт має багато композицій на слова та музику поетів: Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Феофана Прокоповича, Степана Руданського, Івана Багряного, Василя Стуса; відомих композиторів: Миколи Лисенка, Кирила Стеценка, Михайла Гайворонського, Григорія Китастого. «Хорея Козацька» виконує пісні, знайдені в архівах, рукописних та друкованих збірниках. Крім того, учасники гурту займаються реконструкцією давньої української музичної спадщини. Ця справа вимагає від музикантів ретельного дослідження і знання музичного контексту доби, до якої належить даний твір. Митці упевнені, що гідне продовження може ґрунтуватися лише на досконалих знаннях традиції. Багато пісень, до яких не збереглися ноти, озвучив Т. Компаніченко. З «Хореєю козацькою» публіка прощалася стоячи.
Такого ж визнання заслужив собі і другий учасник вечора – ельблонзький хор «Кантата», який виступає вже 30 років. Хором керує дириґент Марта Друзда-Кульковська. «Кантата» у своєму репертуарі має сакральні, народні і розважальні пісні. Після сакральних прозвучали естрадні твори найвідоміших виконавців. Опісля можна було ще ознайомитися з ориґінальною виставкою вишивок «Біле на білому», яку презентувала етнограф з України Наталка Лещенко.
«Я з особливим зацікавленням спостерігав за реакцією публіки, яка вщерть заповнила костел. Людям дуже це сподобалося. Отже можна спільно без неґативних емоцій вислухати і молитов польською та українською мовами, і артистів, а також задуматись над тим, кому потрібне протистояння між поляками та українцями. Видно, що пасленцькі поляки й українці живуть у злагоді. І цього хочуть у майбутньому», – сказав уповноважений маршалка Вармінсько-Мазурського воєвідства у справах національних меншин Віктор-Марек Лейк.
Учасників «Бесіди східних культур» вітала голова пасленцької ланки ОУП Іванна Гнатюк-Казановська, одна з головних організаторів заходу. Спільно організували його Товариство східнослов’янських культур ім. Св. Кирила і Мефодія, пасленцька парафія УГКЦ та Ельблонзький відділ ОУП. Фінансову допомогу надали МВСіА, Управління маршалка Вармінсько-Мазурського воєвідства, Управа міста і ґміни Пасленк, Ельблонзьке староство і приватні спонсори. І. Гнатюк-Казановська дуже вдячна, зокрема, ксьондзові-каноніку Янові Сіндровичу, парохові римо-католицького костела Св. Варфоломія. ■
