Олеся Гераль ■ ПОДІЇ ■ №15, 2014-04-13
Під такою назвою 26 березня в Люблині відкрито виставку фото греко-католицьких церковних комплексів Південно-Східної Польщі. На вернісажі у внутрішньому дворику Collegium Norwidianum Люблинського католицького університету (ЛКУ) виступила авторка ідеї і проекту виставки Моніка Жепєєвська. У рамках науково-дослідної роботи над польською культурною картиною 2006 р. на відділенні інтер’єру Академії мистецтв у Варшаві художниця зацікавилася красою церков, а точніше однієї – у Смольнику над Сяном. Це замилування переросло в нові дослідження, відкриття і наштовхнуло на створення виставки покинутих церков, які історично належали греко-католицькій Перемиській єпархії. Нині тільки деякі зі святинь служать греко-католикам, православним або виконують інші світські функції.
«Існування таких церков – під загрозою. Тому це й стало темою виставки. Окрім покинутих церков, ми старалися показати й ті об’єкти, які не використовувалися протягом певного часу, але останніми роками в той чи інший спосіб відбудовуються. Виникає ідея щодо майбутнього цих святинь. Маю надію, що нам вдасться показати виставку і в інших містах Польщі, і сподіваюся, що хтось із відвідувачів вирішить урятувати якусь церкву», – зазначила М. Жепєєвська.
На виставці представлено 35 покинутих церков, 16 церков, які останнім часом були відремонтовані, а також 8 церков, внесених до списку ЮНЕСКО. Організатори створили навіть мапу, на якій позначено всі церкви на території Закерзоння. В основному на фото зображені церковні комплекси сьогодні – вигляд зсередини, дзвіниці, надмогильні пам’ятники з цвинтарів. Поряд з деякими роботами представлено світлини з архіву фототеки Національного інституту спадщини у Варшаві. При кожному фото є опис, де вказано рік або століття побудови церкви і її елементів, описано стан після спустошення, визначено завдання, які слід виконати для порятунку церкви.
Перед промовою авторки М. Жепєєвської виступили офіційні гості. Зокрема зачитано листа ректора ЛКУ о. проф. Антонія Дембінського, який звернув увагу на старання польських та українських інституцій щодо внесення церков північної частини Західних Карпат та значної кількості спустошених і покинутих святинь до престижного списку ЮНЕСКО.
Отець митрат Стефан Батрух охарактеризував специфіку взаємопроникнення візантійської та латинської традиції на Люблинщині, Підкарпатті та в частині Малопольщі, де в духовному просторі поєднуються багатовікові взаємовпливи польського та українського етносу. «Внаслідок воєнних дій під час Другої світової війни виникли нові кордони та відбулися радикальні зміни у сформованій століттями культурній картині. Низка місцевостей діаметрально змінила свій вигляд. Значна частина з них опустіла цілком або частково. Внаслідок депортацій населення багато старовинних церков позбавлено опіки і піддано поступовій девастації як часом, так і людьми, – констатував о. С. Батрух. – У післявоєнний час політика держави була однозначно спрямована на знищення старовинних церков. До середини 50-х років не можна було ані ремонтувати їх, ані здійснювати реставраційних робіт. Дослідження та документування цих храмів вимагало офіційних дозволів. […] Частина з них була призначена на склади і майстерні. А з тих, які перейшли до нових опікунів були усунені іконостаси, літургічне обладнання. Твори мистецтва повинні були зникнути. Їх палили, нищили, зачиняли на складах, вважали небезпечними. Такі дії не тільки призвели до втрати значної частини матеріальної культурної спадщини Польщі, а й спричинили виникнення глибоких ран у свідомості її громадян». За словами о. С. Батруха, саме на Люблинщині, де давно співіснують костели, церкви і синагоги, слід особливо дбати про наші традиції і показувати, що ми маємо спільне коріння.
Наприкінці вернісажу виступив хор «Богослов» із греко-католицької духовної семінарії в Люблині. Виставку «Покинуті – врятовані. Греко-католицькі церковні комплекси Південно-Східної Польщі» можна відвідати з 27 березня до 20 травня 2014 р. від понеділку до суботи з 8:00 до 20:00 у ЛКУ. ■
