Польська платівка з музикою Володимира Зубицького

Павло МаркушевськийРЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ2012-07-14

{mosimage}

Włodzimierz Zubicki, Góry moje, góry, Chór Soboru Zmartwychwstania Pańskiego “Woskresinnia” Równe, Ukraina, dyr. Jarosław Lewków, wyd. Jarosław Lewków, 2012

На польському ринку звукозапису появився останнім часом справжній родзинок – платівка з хорового циклу “Гори мої, гори” Володимира Зубицького. Це бодай щойно друге монографічне видання у Польщі (після запису творів Юрія Ланюка під керуванням Романа Реваковича, реалізованого кілька років тому видавництвом “CD Accord”), присвячене українському сучасному композиторові. Видана власним коштом дириґента Ярослава Левкова, платівка, на жаль не доступна в масовому розповсюдженні, проте варто мати її у своїй колекції.

Володимир Зубицький (1953 р. нар.) – це один з передових українських творців свого покоління. Закінчив Київську консерваторію ім. Чайковського за трьома спеціальностями – акордеон, композиція та дириґентура. Світову славу й нагороди на міжнародних композиторських конкурсах принесли йому передовсім твори для акордеону, однак він є теж творцем чудових музичних композицій різних ґатунків: симфонічних, концертних, камерних, опер та балетів. Невелику, зате істотну частину його доробку становлять хорові композиції, у яких найповніше проявляється (зрештою, присутнє в його творчості постійно) захоплення українським фольклором. Володимир Зубицький, який проживає тепер в Італії, належить також до ґрона найвидатніших віртуозів гри на акордеоні у світовому масштабі.
До найбільш цінованих хорових творів Зубицького належить Хоровий концерт № 1 “Гори мої, гори”. Про генезис твору так пише Ярослав Левків у книжечці, доданій до платівки: “створений 1985 р. у співпраці з “київським горянином”, віртуозом гри на флейті Василем Попадюком, художнім керівником ансамблю при Державному хорі ім. Верьовки. Від нього композитор зачерпнув музичні теми, а також необхідні музикологічні знання про карпатський реґіон, які стали основою праці над циклом “Гори мої, гори”. У восьми частинах цього твору, ніби в театральних діях, можна знайти сцени з життя жінки, у яких щастя переплітається з терпінням, непевністю та болем”.
“Гори мої, гори” – це неповторне поєднання українського фольклору з сучасними знаряддями композиторської техніки. Майстерність використання народних мелодій і карпатських танців наводить на думку незабутні твори для оркестру Мирослава Скорика. Вісім чергових образів “Гори мої, гори”, “Ой, як вийду я на гірку”, “Колисанка”, “Коломийки”, “Ой, добре знаю”, “Дримба”, “Ой, через очерет”, “Фінал” – це справжній калейдоскоп українських мотивів, майстерно переданих за допомогою сучасної музичної мови, а водночас карколомне завдання для співаків, що вимагає від них найвищої вокальної майстерності.
Нагороджуваний на численних міжнародних фестивалях хор “Воскресіння”, що діє від 1991 р. при Соборі Воскресіння Господього в Рівному, відмінно впорався з вимаганнями партитури. Це щойно другий (після камерного хору “Київ”) запис на компакт-диску цього твору, що свідчить теж про рівень його складності. Особливо викликає захоплення точність інтонації колективу, відмінна артикуляція, а також неймовірне різноманіття голосових тембрів – крім співу традиційного, тут появляється ще й народний, тзв. “білий спів”, а також і сучасні вокальні техніки. Мелодії, часто витримані в шаленому темпі, сповнені ритмічної перемінності, гармонійних “родзинків” і артикуляційних викликів, знаходять незрівнянних інтерпретаторів в хористах “Воскресіння”. Чудово виконують свої партії теж солісти – Оксана Тарасенко (сопрано), Віра Григоренко-Левків (меццо-сопрано) і Олександр Тарасенко (баритон). Хор веде впевненою рукою Ярослав Левків, випускник київської консерваторії, відомий у Польщі дириґент багатьох хорів, не тільки українських. У його інтерпретації звертається увага на дбання про форму й експресію твору – складений з незалежних частин (зрештою, вони виконуються теж окремо) цикл справляє враження неподільного цілого.
Підсумовуючи, на платівці вміщено шедевр української сучасної музики в чудовому виконанні, вона повинна стати обов’язковою позицією у звуковій колекції не тільки любителів українського фольклору й хорової музики.

“Наше слово” №29, 15 липня 2012 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Рецензії та огляди

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*