Степан Мігус ■ ГРОМАДА ■ №10, 2017-03-05
Волонтери з Ольштина на фронті
На сході України йде справжня війна, а не антитерористична операція. Гинуть військові, аґресор вбиває мирне населення, не зупиняючись ні перед чим. Війна кожного дня забирає чергові жертви. Ситуація трагічна. Перемир’я – це мильна бульбашка.
Ворог з півночі використовує заборонене важке озброєння. Тяжкі бої тривають навколо Авдіївки. Військовим і мирному населенню, яке терпить майже так само, як солдати, потрібне все, починаючи від медичних пов’язок, закінчуючи теплим одягом і харчами. Житель Ольштина Міколай Подчарський бачив ці жахливі картини війни на власні очі. Він уже шостий раз в Україну поїхав з найнеобхіднішою допомогою. Разом з ним вирушила до прифронтової зони редактор українських передач «Радіо Ольштин» Ярослава Хруник, яка вжахнулася від побаченого і почутого. Та чи не найбільше вразило її те, що українські бійці не мають відповідної зброї, щоб успішно захищатись від озброєного до зубів московського ворога.
Хтозна, чи ворог не тримає в руках української зброї і не користується українським військовим обладнанням.
Нещодавно майже всі світові ЗМІ оприлюднили інформацію, що Україна (згідно з інформацією Стокгольмського міжнародного інституту дослідження миру, яку цитує УНІАН) торік продовжила експорт товарів військового призначення в Росію. Отож, 2016 р. Росія стала найбільшим покупцем товарів військового призначення української продукції. Росія – найбільший партнер України у військовій сфері. Про це свідчить дослідження, яке щорічно проводить авторитетна міжнародна установа – Стокгольмський інститут дослідження проблем миру. Загалом, 2016 р. поставки до Росії зросли на 72%. Україна (але чи держава?) заробила на цьому майже 170 мільйонів доларів. Заробітки виявилися вищими, ніж за часів президентства Віктора Януковича.
Крім зброї, не вистачає медикаментів, пов’язок, зимового одягу. М. Подчарський збирає все це і возить потребуючим воїнам та осиротілим сім’ям, які втратили батьків на фронті. Поляк М. Подчарський, колишній поліцейський з 15-річним стажем, грошей не збирає. Він приймає необхідні для воїнів і цивільного населення медичні речі, одяг, потрібні після обстрілів аґреґати для струму. Пан Міколай є одним з тих людей, які чують волання з України і реаґують на нього. Він не ставить собі питання, чи варто допомагати Україні або чи робити це на якихось умовах. Він просто допомагає.
Свою шосту мандрівку в Україну М. Подчарський у подробицях описує на фейсбуці: «Поранений 20-річний солдат, якого транспортують в лікарню. У правій руці тримає пов’язку, яку ви купили, а ми щойно привезли, завдяки вам дарувальникам… Вчора ми запізнилися, сьогодні доїхали вчасно. Спеціальна пов’язка зупинила кров. Куля обминула мозок менше, як на сантиметр і залишилася в голові. Завдяки пов’язці, а також Славикові та Ігореві, які зі знанням справи перев’язали пораненого і завезли до лікарні, він має всі шанси вижити… Постійно бачу перед очима 19-, 20-літніх хлопців, що знаходяться в окопах. Так виглядає війна, якої „нема” у Європі, яка вдає, що її не бачить…»
М. Подчарський і Я. Хруник у четвер 23 лютого повернулися до Ольштина після важкої понад тижневої мандрівки в найнебезпечніші місця України. Завезли туди бутлі для кисню, медичні пов’язки, пластирі, які тамують кров, інші набори для переливання крові, набори, щоб зробити нерухомими перебиті кінцівки, а також термічний одяг, харчі з довгим терміном зберігання, шоколад для дітей з прифронтової зони.
І знову М. Подчарський продовжує збирати допомогу для України і планує поїздку з цією допомогою на фронт. Хто хоче допомогти, може всі інформації знайти на сайті: https://www.facebook.com/warmiaimazurydlaukrainy/. ■
