Поморські реалії відділу ОУП

Ярослав ПристашПОДІЇ№28, 2013-07-14

У присутності генерального консула України у Ґданську проф. Мирона Янкова, консула України у Ґданську Оксани Денис, голови ОУП Петра Тими і голови Церковного братства св. Володимира Олега Гнатюка 16 червня пройшли звітно-виборні збори Поморського відділу ОУП. З-посеред 37 делеґатів прибуло 31.

Мирон Янків у промові підкреслив, що бути українцем у Польщі важче, ніж в Україні. І додав: «Ми повинні вчитися від вас, як інтеґрувати молодь». Консул запевнив, що буде прихильний ініціативам і допомагатиме там, де це можливе.
У слові до делеґатів голова ОУП попросив розумно вибирати представників на з’їзд організації, оскільки на них чекає важлива праця, а не лише формальна присутність на підсумку діяльності органів структури. Головними орієнтирами, на думку П. Тими, є інституціоналізація характеру праці, коли пріоритет надається Народному домові в Перемишлі. Другим важливим напрямком повинно бути включання до праці молоді – найактивнішої ланки громади. У формі своїх дій ОУП не повинно також сподіватися на підтримку з боку України, – наголосив П. Тима.
Голова Поморського відділу ОУП Єлизавета Кремінська представила стан цієї реґіональної структури. Поморський відділ постав 2007 р., нараховує 8 гуртків, щороку відбувається п’ять циклічних заходів: фортепіанні конкурси «Слупські зустрічі з українською музикою», Битівська ватра, «Ґданські біографії», Український молодіжний ярмарок, Фестиваль української культури (2011 р. супровідні заходи) та ряд календарних урочистостей. Від кінця 2008 р. до 2013 р. (період головування Є. Кремінської) проведено, зокрема, працю стосовно перепису населення 2011 р., збірку коштів на Народний дім, представлено фільми, улаштовано зустрічі-презентації книжок, відбулися майстер-класи про багатокультурність і, звичайно ж, «Молодіжні ярмарки», на яких з’явилася нова форма – «Ярмарочок». Працюють домівки у Мястку, Битові, Слупську, Лемборку, Ґданську. Художня самодіяльність – це дитячі та молодіжні «Жоржина» і «Барвінок» (Битів), «Світанок» (Лемборк), «Гороб’ятка», «Маршрутка» «Спектрофонік», театр «Навпаки», (всі у Ґданську), хор «Оберіг» (Мястко). У семи пунктах навчання української мови вчиться 200 дітей, а у Ґданську діє недільний садочок. Битівський гурток організовує виїзди дітей в Україну.
У звіті ревізійної комісії варто звернути увагу на те, що гуртки в Битові, Рабацині і Мястку зібрали 100% членських внесків.

Делеґати в голосуванні схвалили звіти дотеперішніх структур Поморського відділу ОУП.
Під час дискусії О. Гнатюк звернув увагу на те, що тепер, коли багато говориться про Волинську трагедію, в ОУП нема стратегії захисту спадщини УПА та доброго імені українців, так само забуваємо про роковини Голодомору. Учасники засідання вирішили офіційно відзначати пам’ять жертв Голодомору на реґіональному і центральному рівнях.
Славомир Саладяк висунув думку, що бракує аналізу стану і потенціалу нашої громади. Проте голова ОУП твердить, що деякі дані про структуру українців у Польщі можна отримати з останнього перепису населення, де говориться про рівень освіти, вікове розшарування, місце проживання.
Питання освіти стали провідною темою дискусії. Олександр Романко з Лемборка заявив, що найкращий час створити у Ґданську українську школу (чи це буде можливе – показують проблеми з батьками в Ольштині). Він наголосив на потребі професіоналізації кадрів ОУП.
Ірина Будзинська вважає: якщо містечка Примор’я мають офіційні відносини з українськими містами, то варто ці контакти й структури використати для виїзду дітей на екскурсії в Україну. До цієї думки приєднався О. Романко, який повідомив, що гроші на позашкільні форми діяльності дітей і молоді (гуртки, табори тощо) можна отримати з відомств освіти місцевих самоврядних бюджетів, які передбачають кошти на це. Вистачить поцікавитися, чи місто, ґміна має в бюджеті фонди на такий вид праці. У Лемборку, наприклад, українські діти використовують подібну форму фінансування на літні табори й оплату інструкторів.
Тут багато можливостей: можна спільно з дітьми з України організовувати виїзди (метою було б підвищення знання української мови, оскільки діти з України підтягували б наших малят у рівні володіння рідною мовою), етнографічні курси, виїзд на рідні землі. Проте є проблема – знайти інструкторів, а навіть дітей, що дивує.
У Битові місцеве староство з коштів для меншин фінансує навчання поляків української мови. Якщо це відбувається разом з українською меншиною, то це можна прийняти, однак коли практикується як навчання іноземної мови, то це вже порушення закону, – про що розказав Мирослав Гарасим.
Не тільки шкільна молодь має проблеми. Українські студенти з Польщі не отримують підтримки від української держави під час навчання в Києві чи Львові, не працює жоден механізм у цьому питанні.
Говорилося також про внутрішню передачу інформації та популяризаторські матеріали щодо діяльності ОУП, інформаційний веб-сайт, притягнення міґрантів з України до структур організації.
Головний редактор «Нашого слова» розповів по роль і функцію тижневика, закликав до співпраці у взаємній підтримці.
Під час таємного голосування вибрано управу Поморського відділу ОУП: Єлизавета Кремінська – голова, Роман Михалик – заступник голови, Мирослав Гарасим – секретар, Аркадій Путько – скарбник, Олександр Романко, Юрій Опар, Дарій Цилюпа, Єва Каплан, Богдан Лоза – члени; раду відділу: Юрій Опар, Чеслав Дрозд, Мирослав Гарасим, Христина Гнатюк, Богдан Лоза, Дарій Цилюпа, Петро Максисько, Олександр Романко, Іван Походай, Єва Каплан, Єлизавета Кремінська, Роман Михалик, Аркадій Путько, Павло Зарічний; ревізійну комісію: Іван Саладяк, Іван Мацинський, Левко Вуйцик; делеґатів на з’їзд ОУП: Єлизавета Кремінська, Павло Зарічний, Олександр Романко, Катерина Комар-Мацинська, Дарій Цилюпа, Ірина Будзинська (Аркадій Путько, Мирослав Гарасим, Роман Дрозд безпосередньо вибрані на з’їзд в гуртках Ґданська, Битова, Слупська). ■

Поділитися:

Категорії : Події

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*