Ярослав Бакаляр ■ ІСТОРІЯ ■ №14, 2015-04-05
Українське населення, яке приїхало з різних сторін у рамах Акції «Вісла» 1947 р., жило в тяжких умовах. Не було церкви, української школи тощо. Всі охоче їздили молитися до Хшанова. Коли я склав матуральні іспити, отець мені запропонував навчання в Римі, щоб бути пізніше священиком. Однак я не погодився. отець Мирослав Ріпецький був першим, хто відправляв богослужіння греко-католикам на Мазурах. Убовці не раз докучали йому, але він не здавався. По його смерті Венґожівська міська рада на пропозицію о. декана Дмитра Гарасима і ланки ОУП назвала одну з вулиць Венґожева іменем отця Ріпецького.
Культурно-освітня праця почалася від 1971 р.: були концерти «Думки» з Ґурова-Ілавецького, а 1972 р. – «Журавлів». Я запросив дириґента Ярослава Полянського в гості, я знав його з курсу в Ядвісині, а він запропонував мені бути членом хору. Я співав від 1974 р. до 1988 – 14 років. Усі концерти в Ґіжицьку організував заслужений діяч Іван Павлик, бо міська ланка УСКТ не існувала. Він 10 листопада 1974 р. скликав збори, на яких було 26 осіб. Правління працювало коротко (два роки). Організували шевченківський концерт і продавали українські календарі.
На загальних зборах 12 вересня 1976 р. вибрано нове правління. Тиждень пізніше ми організували концерт, на якому виступила бойківська капела «Сусідойки» з Бобровника. У кав’ярні «Замкова» в Ґіжицьку відбулася перша українська танцювальна забава. На ній грав новозаснований оркестр під моїм керуванням. У Вількасах улаштували першу Маланку. Ми також організованою групою поїхали у червні 1977 р. до Кошаліна на Фестиваль української пісні і танцю, тоді поїхало два автобуси і 75 осіб. Багато праці ми присвятили, щоб з’єднати передплатників «Нашого слова». До 1977 р. були тільки чотири передплатники, а вже наступного року – 73. Я їздив своїм «малюхом» на власний кошт по всьому повіті, а Микола Пекар об’їздив Ґіжицьку ґміну.
Вибори нового правління в Ґіжицьку відбулися 22 січня 1978 р. Кількість членів гуртка на 12 січня 1978 р. збільшилася до 76. Про нашу активну діяльність писав ред. Іван Зінич в «НС».
Правління гуртка організувало екскурсію до Свидника на XXIV Cвято культури українських трудящих у ЧССР, яке відбулося 16 червня 1978 р. Ми в серпні організували для членів хору та інших уескатівців бівак біля Ринського озера. У квітні на шевченківському концерті був присутний заступник голови ГП УСКТ Євген Кохан. У концерті брали участь: хор «Калина», група живого слова і «Канни». Доросла і шкільна молодь представила твори Шевченка. Працював мішаний хор, але з браку світлиці проби відбувалися в Сулімах, люди поконували відстані 15–20 км. Взимку 1978 р. я організував жіночу вокальну групу, в якій було 16 осіб. Група приготувала програму на Шевченківський концерт 9 березня 1978 р. в МБК в Ґіжицьку. Репетиції я проводив у приватній квартирі пані Катерини Гомулки з Ґіжицька. Незабаром я організував мішаний хор, до складу якого входило 16 жінок і 10 чоловіків. Xор отримав назву «Калина» на першому концерті в Ґіжицьку в кінотеатрі «Фаля» 19 листопада 1978 р.
У «Каннах» від початку співали солістки Євгенія Музика, Cтеня Пік-Фердич, Марія Лихач, Надія Заобідна, на трубці грав Северин Бандура, потім засту-пив його Євген Краєвський, Зеновій Боярський – гітара-бас, заступив Станіслав Ляхович, Йосиф Фемський – перкусія, Ярослав Бакаляр – акордеон, органи, керівник групи.
Від 2 до 14 липня 1978 р. у світлиці УСКТ в Перемишлі відбувся курс для музичних інструкторів, організований ГП УСКТ. Було багато різних секцій. Я працював у вокально-музичній. Найбільше праці вклала пані проф. Ярослава Поповська, яка заняття з музики і дириґування вела на високому рівні. Організувала чотироголосний хор. Їй помагала інструктор Анна Xранюк. Ми вивчили 9 пісень. Музичну групу вів великий знавець музики, проф. Володимир Стецек. На кінцевий концерт музична група приготовила три твори. Виступив також хор, а я мусив уперше дириґувати одну пісню. Боявся, але вийшло добре, хористи співали правильно.
Xор «Калина» виступав коротко, тільки два роки. Причиною була моя хвороба. Я часто виїжджав до лікарні, санаторії. У той час хор на репетиції не збирався. І так розійшовся.
«Канни» 4 червня 1983 р. святкували 5-ліття свого існування у світлиці в Сулімах. Прибуло багато гостей, серед яких були: голова ГП УСКТ Євген Кохан, ст. інструктор Степан Демчук, війт Ґіжицької ґміни Владислав Крутуль, редактор «Нс» Богуслава Мацієвич. Усі члени групи отримали від Є. Кохана і М. Пекаря – заступника голови ґіжицького гуртка ускт – нагороди. У радіо Ольштин була 25-хвилинна передача про історію гурту «Канни». Протягом 5-літнього існування «Канни» дали 25 концертів, грали до танцю на 55 забавах та вінчали 35 молодих пар. Ми виступали на концерті і забаві у Валчі, «Маланку» грали у Варшаві, на ярмарку у Ґданську. Протягом багатьох років спільно з «Каннами» і хором «Калина» виступав венґожівський ансамбль «Черемош» під керуванням Станіслава Гната. Багато концертували в Ґіжицьку, Круклянках, Банях-Мазурських, Ґурові-Ілавецькому, Бартошицях і в інших місцевостях. «Канни» грали і співали 12 років. Відіграли 124 забави, 73 весілля, 68 концертів.
У ґіжицькій ланці УСКТ я головуав 12 літ. Після мене головували Микола Пекар, Владислав Бунько, Роман Качмар, Христофор Патра, Іван Пік, Роман Туз, Володимир Петюк, Анна Филяк. Тепер обов’язки голови погодилася перебрати Марта Домбровська. Вона активно діє, організує Дні української культури в Ґіжицьку, шевченківські концерти. В «університеті третього віку» проводить заняття з української мови. У Ґіжицьку діє від 2008 р. хор «Камертон» під дириґуванням Вікторії Петюк.
Багатолітнім головою Венґожівського відділу ОУП був Іван Купич. Тепер, після адміністративної реформи, Мазурському відділoві ОУП багато років головує активний Іван Пік. Він кожного року організує Міжнародні осінні концерти українського сакрального співу не тільки в Ґіжицьку, але й у Венґожеві, Банях-Мазурських, Круклянках, Позезджі, Вількасах, Видмінах. На фестиваль приїжджає багато ансамблів з України. Мазурський відділ організує також свято дитячої творчості для учнів з пунктів навчання української мови Мазурського реґіону. ■
