Анна Вінницька ■ ГРОМАДА ■ №14, 2016-04-04
Ці слова Івана Франка лягли в основу урочистої програми гурту «Калиновий міст». Написані 140 років тому, вони надалі є актуальними, оскільки відносяться й до нинішньої ситуації в Україні. Сьогодні Україна має ті самі проблеми, що й за часів Тараса Шевченка… Це сумно, однак породжує надію, що пророцтво Франка здійсниться, – сказала під час білобірської урочистості Марія Мандрик-Філь, вчителька української мови та керівник гурту «Калиновий міст».
▲ Білобірський гурт «Калиновий міст» з програмою про колючий дріт на кордоні України та Європи. Фото Ярослава Залітача
Дуже промовистою була сценографія до програми гурту «Калиновий міст», а саме колючий дріт, за яким опинилися Т. Шевченко та І. Франко, а разом з ними вся Україна і всі українці. М. Мандрик-Філь підкреслила, що колючий дріт, на жаль, можна побачити на кордоні з Європою, оскільки світ час від часу забуває про Україну, українці самі мусять нагадуватися про себе. Тому учні словами І. Франка запитували:
(…) Хто розбудить нашу «правду» п’яну?
І хто голодним дасть поживний хліб?
Тарасе, батьку, наш замучений пророче –
Чи скоро буде світ по тій страшенній ночі?
(І. Франко «В двадцять п’яті роковини смерті Тараса Григоровича Шевченка»)
Цьогорічні шевченківські святкування в Білому Борі тривали аж чотири дні: 9 березня, у 202-у річницю з дня народження Т. Шевченка, учні і вчителі поклали до пам’ятника квіти і запалили лампадки, а пісня «Реве та стогне Дніпр широкий» символічно з’єднала їх з Батьківщиною. Цього дня відбулася також урочистість у початковій школі. А 10 березня, у 155 річницю смерті генія, в місцевій церкві відправлялося богослужіння і панахида. Третього дня святкувань школа провела «Відкриті двері» та VI конкурс співаної поезії на слова Т. Шевченка. Завершенням святкувань був урочистий концерт, присвячений роковинам Т. Шевченка та сотій річниці смерті І. Франка (13 березня). До речі, цього року минає так само 25 років від спорудження та освячення в Білому Борі першого в Польщі па-м’ятника Т. Шевченкові.
– Я щаслива, що так далеко від великої України є маленька Україна у вигляді Білого Бору. Дуже важливо, що люди, які тут живуть, плекають свою культуру і передають її своїм дітям та онукам, завдяки чому ця традиція не вмирає. Дуже складно жити на чужині і підтримувати вогник своєї культури, – сказала з переконанням львів’янка Леся Шульц, яка вже 10 років працює в Ґоленеві.
Л. Шульц у Білому Борі виступала вперше і зразу захопила публіку піснями у фольковому та джазовому виконанні. «Нехай збудуться слова Шевченка, нехай врешті моя, ваша, наша Україна буде по-справжньому вільною», – сказала Л. Шульц, а слухачі нагородили її бурхливими оплесками.
Під час святкувань виступив так само шкільний хор «Джерело» під дириґуванням Юстини Москалик, який виконав пісні на слова Т. Шевченка. З приходом до школи вчительки української мови Олени Горків тут почав діяти шкільний гурт білого співу, керівником якого вона є. На цей раз гурт виступив з піснями у хоровому, ліричному та жартівливому жанрі. Під час концерту винесено подяку учням ІІІ класу ліцею, які завжди брали активну участь у житті школи.
– Білий Бір – це не лише частина України в Польщі, а й виняткове місце, де поляки та українці є часткою одного організму, ім’я якому демократія і свобода. Ми всі тут є свідченням того, що слово, яке появилося майже 140 років тому, сьогодні живе, і саме воно становить силу сучасних України і Польщі. Ми не можемо піддатися темним силам, які тільки на це чекають, – сказав бурґомістр Білого Бору Павел Міколаєвський.
Володимир Філь, голова ланки ОУП у Білому Борі, подякував депутатові Радославу Любчикові з «Новочесної», якого під час святкувань представляла Барбара Целей, за прийняття Сеймом Польщі резолюції у справі звільнення льотчиці Надії Савченко. «Її відданість українській боротьбі дає надію на те, що правда переможе, й Україна буде серед вільних народів світу. І те, про що мріяв Тарас Шевченко та писав Іван Франко, нарешті здійсниться», – наголосив мовець. На святкуваннях були присутні: віце-бурґомістр Білого Бору Іван Батрух, голова Поморського відділу ОУП Єлизавета Кремінська і представники ланок ОУП у Мястку, Члухові, Білиці та Боболицях. Організатор святкувань – білобірська ланка ОУП і комплекс шкіл ім. Т. Шевченка. ■
