Богдан Гук ■ ПОДІЇ ■ 2009-09-17
{mosimage}
У рамках офіційного візиту в Польщі президент України Віктор Ющенко перебував 8 вересня 2009 р. в Перемишлі. Ця частина за характером і перебігом була присвячена проблемам української громади міста, ознайомленню з її діяльністю та відносинам між польськими громадянами української національності та державною і місцевою владою. Попереднього дня Ющенко зустрівся у Варшаві з президентом Польщі Лехом Качинським. Про зміну в програмі, у якій появився Перемишль замість Сагриня (де, за неофіційними повідомленнями, обидва президенти мали відкрити пам’ятник жертвам АК), українська громада міста та Об’єднання українців у Польщі довідалися всього кілька днів раніше, а вирішальний вплив на цю зміну мала згода Міської ради Перемишля від 3 вересня на повернення українцям Народного дому.
Візит почався з незначним запізненням президентського кортежу, що слідував з Пикуличів, де Ющенко разом із дружиною, привітавшись по дорозі з ветеранами УПА, поклав квіти до хреста на кургані на честь вояків українських армій ХХ століття. Квіти поклали також члени чималої української делеґації, що супроводжувала президента, дипломатичного корпусу, представники польського уряду, воєвідської влади та міста Перемишля. Під час цієї частини історик О. Колянчук розповів президентській парі про долю похованих у Пикуличах воїнів, а також про план перебудови меморіалу, що має на меті піднесення ранґу цього місця з пошаною до честі й доброї слави української зброї в минулому.
Урочисто, як президента-християнина, привітав В. Ющенка з дружиною в соборі св. Івана Хрестителя Перемисько- Варшавський митрополит УГКЦ І. Мартиняк разом з парафіянами. На початку своєї промови він наголосив, що Перемиська єпархія, на території якої він приймає президента України, становить територію однієї з найдавніших християнських єпархій усієї Східної Європи.
ІІ Світова війна й катастрофа акції “Вісла” знищили квітучу Перемиську єпархію. З мільйона її вірних залишилася невелика громада, кількадесят тисяч парафіян. Вітаю Вас, президенте, великого державного мужа, який дбає про те, щоб Україна зайняла належне їй місце в родині вільних народів, які поширюють демократію, стараються утримувати дружні стосунки з сусідами, серед них і з Польщею. Ми бачимо, що Ви стараєтеся сягати своїм зором у далеке майбутнє України, а водночас не забуваєте й про жорстоке минуле України, про Голодомор, ГУЛАГи й заслання, які становлять спадщину безбожного комунізму. Ми бачимо, що всі Церкви в Україні мають повну свободу. Ви, як один з небагатьох президентів світу, вмієте зігнути коліна перед Господом Богом. Наша невелика християнська спільнота дбає про свою Церкву й про свою ідентичність. Ми всі поважаємо Україну, бажаємо їй якнайкращого майбутнього. У цьому соборі не один раз лунали молитви за Вас і за Батьківщину Україну, – сказав у вітальній промові владика Мартиняк.
В. Ющенко подякував архієпископові та взяв слово від імені української держави. Президент згадав про лихоліття ІІ Світової війни, про її трагічний вплив на долю України, про тавро комунізму, а і про складну ситуацію в конфесійному житті в Україні, де існують чотири головні християнські деномінації, та наголосив на необхідності та перспективі об’єднання їх в одну незалежну, самостійну помісну Українську православну церкву.
З церкви високий гість подався до будинку Народного дому, куди ввійшов на власне, чітко висловлене охороні, бажання. На перебування Ющенка в НД було передбачено всього 10 хвилин, проте з огляду на його особисте ставлення до будинку, який має таке значення для історії України, перебування в НД продовжилося до майже півгодини. Президент задав чимало питань С. Ґрабасові, А. Дрозд, П. Тимі, М. Туцькій, довідувався про пропозиції для українських міністрів. Проходячи залами НД, президент вийшов навіть на внутрішні балкони актового залу, милуючись мистецьким оформленням інтер’єру.
Зустріч з українцями Перемишля, Лемківщини та всього Надсяння була останнім пунктом програми візиту. Вона відбулася в школі ім. о. М. Шашкевича. У своїй промові В. Ющенко сконцентрував увагу на аналізі сьогоднішніх українсько -польських міждержавних відносин. Він відзначив, що обидві країни злагоджено й узгоджено входять у європейську політику, вони можуть становити зразок для спів праці між іншими державами нашого континенту. Не приховував задоволення дуже доброю формою контактів між українцями та поляками попри те, що історія відносин між обома націями в ХХ ст. була чи не найважчою серед європейських народів.
Доказом високого цінування позиції й доробку українців у Польщі було нагородження та особисте вручення президентом України – “за активну громадську діяльність на ниві збереження та популяризацію українських культурних надбань у світі” – орденів. Їх отримали о. Стефан Батрух, Роман Дрозд, Стефанія Лайкош, Генрик Колодій (почесний консул України у Щецині), Олександр Колянчук, Володимир Мокрий, Мирон Сич, Петро Тима, Марія Туцька, Анна Хранюк. Відзначено теж почесних консулів України: Станіслава Адам’яка з Холма та Єжи Кшановського з Ряшева.
Від імені уряду РП виступив заступник міністра МВСіА Т. Семоняк, відзначаючи насамперед успіх уряду й інших осіб, задіяних у процесі передання ОУП Народного дому, що зближується вже до щасливого кінця.
Голова ОУП П. Тима (“усіма люблений”, як відгукнувся про нього сам Ющенко), процитувавши газетний заголовок, назвав успішне голосування міських чиновників Перемишля у справі НД першим “чудом”, а наступним – візит президента України в Перемишлі. “Символом українського духу” промовець назвав перемиський Народний дім, нагадуючи про його загальноукраїнське значення. Палкими оплесками слухачі привітали ствердження, що після багатьох років грабіжницького комунізму, після акції “Вісла” принаймні частина українського майна повертається до його законних власників – українців. Тима подякував президентові за “особистий контроль” у процесі переговорів у справі НД, а також урядові Польщі та всім, хто благородно сприяв цій справі.
– Українська громада в Польщі хотіла б стати Вашим учнем, пане президенте, тому що Ви вмієте високо підняти пам’ять і опіку над минулим України, а також дбати про її сучасний стан, – сказав голова ОУП, додаючи, що в майбутньому відремонтований, відновлений, осучаснений НД повинен виконувати роль, подібну до тої, яку виконують у Польщі будинки польсько-німецької дружби.
Президент України підтвердив, що й надалі сприятиме добрим намірам української громади в Польщі щодо Народного дому, а вагомість і складність наступного етапу в його історії задемонстрував промовистим жестом: до порожньої скриньки для пожертв поклав першу суму (майже 10 тис. злотих) на відновлення колишньої краси НД та заохотив усіх зробити те саме. Після цього, провівши в Перемишлі понад 3 години, високий гість подякував за щиру гостинність та повернувся в Україну.
“Наше слово” №38, 20 вересня 2009 року
ДОПОВНЕННЯ У минулому номері “НС”, у матеріалі “Президент України в Перемишлі”, де говорилося про відзначення представників української громади орденами, редактор Б. Гук не помістив прізвища Олександра Бачика з Перемишля, якого за активну громадську діяльність президент також нагородив. Перепрошуємо нагородженого, а водночас вітаємо з цим високим відзначенням.
{moscomment}
