Роман Бочневич, класний керівник III класу ліцею Ірина Винник, вчителька КЗШ № 4 в Лігниці. Роксоляна Розпутняк – учениця III класу ліцею. ■ ПОДІЇ ■ №47, 2015-11-22
Виїзди до міста Лева – це добра традиція, яку підтримують учні та вчителі Комплексу загальноосвітніх шкіл № 4 ім. Б. І. Антонича в Лігниці. Головним завданням екскурсії до Львова є можливість побачити його багатогранний образ, заглибитися в історичне минуле і відчути гарячий пульс його сьогодення.
Отже, їдемо до Львова… Їдемо до наших друзів. Шість років тому між нашими школами – КЗШ № 4 ім. Б.І. Антонича в Лігниці і Середньою школою-інтернатом ім. Б. І. Антонича у Львові була підписана Умова про співпрацю і культурний обмін. У рамах цього обміну вчителі, учні нашої школи і молодь зі Львова неодноразово відвідували Львів і Лігницю, беручи участь у різних урочистостях.
Цього року щасливі туристи – це учні III класу ліцею: Роксоляна Розпутняк, Лідія Освенцимська, Любомира Олійник, Дарія Грищук, Катерина Пастушка, Ольга Мерена, Ольга Кочанська, Ірина Токарчук, Наталія Жила, Михайло Мадараш, Іван Вєвюрка, Томаш Дуцький і Борис Пецушок. План екскурсії складали заздалегідь, бо хотілося якнайбільше побачити.
Жовтневий Львів на початку видався трохи понурим, але це був тільки початок. У центрі середньовічного міста бурлило життя і ми рушили старою львівською бруківкою до площі Ринок, а потім – на проспект Свободи, де ще так недавно відбувалися бурхливі події, пов’язані з Майданом.
У наступні дні славнозвісним львівським трамваєм щоденно доїжджаємо до найцікавіших місць і пам’яток архітектури древнього і вічно молодого міста. Серце старого Львова – Княжа гора, яку львів’яни називають Високим Замком. Саме там почав рости город Лева. Різноманітність пам’ятників архітектури свідчить про те, що Львів був містом багатонаціональним. Там жили поляки, греки, угорці, євреї, італійці, молдавани, вірмени та інші народи. Характер Львова у буденному ритмі вулиць, у плині часу начебто застиг, закам’янів.
Захоплює велич і краса монументальних споруд, збудованих у різних архітектурних стилях XIX початку XX ст. в центрі міста. Окрасою проспекту Свободи є пам’ятники А. Міцкевичу, Т. Шевченку та Оперний театр.
Кожний українець вважає своїм обов’язком віддати шану мудрому і далекоглядному пастиреві Греко-католицької церкви у Західній Україні (митрополиту А. Шептицькому – ред.) і відвідати собор Святого Юра. Не можна не згадати ще про одну важливу подію під час нашої екскурсії до Львова, а саме: відвідання могили патрона наших шкіл Б.І. Антонича на Янівському кладовищі у Львові. Разом з учнями зі львівської партнерської школи ми поклали квіти на могилі поета.
Надворі золота львівська осінь. І нам уже не хочеться повертатись до Польщі, адже в місті Лева залишається частка нашого серця, адже кожна поїздка туди – це зустріч з прекрасними людьми і чарівним містом, справжньою перлиною Східної Європи.
«Кожна поїздка до Львова – це нова сторінка історичної книжки, яку відкриває для себе людина. Найбільше мені сподобалися вузенькі загадкові вулички середньовічного міста і ренесансові кам’яниці на площі Ринок, а також львівські леви, сторожі безпеки міста. Львів залишає неповторне враження. Аромати солодощів і кави запрошують відвідати це місто ще і ще раз», – ділиться враженнями учениця Роксоляна Розпутняк.
Коли приїдете до Львова, то не забудьте випити у кав’ярні філіжанку пахучої львівської кави, обов’язково посмакуйте львівськими шоколадками та цукерками, відвідайте правдиві львівські кнайпи «Дім леґенд»і «Масонську ложу».
Вчителі та учні з КЗШ № 4 в Лігниці сердечно дякують дирекції Загальноосвітньої школи-інтернату ім. Б. І. Антонича у Львові і вчителям – Роману Біцеві і Володимирові Борейку за цікаві розповіді про Львів і сердечну опіку під час нашого перебування на екскурсії.
