{mosimage} Після святкувань біля пам’ятника генералу Каролю Сверчевському (“Вальтерові”), які відбулися 31 березня поблизу Балигорода, у реґіоні з’являється чергова ініціатива, пов’язана із постаттю польського генерала. Загалом увесь проект складається з трьох етапів, проте, як запевнюють його автори, возвеличення постаті генерала – не буде.
У місцевості Стенжниця біля Балигорода 20 квітня відбулася конференція науково-популярного характеру “Генерал Кароль Сверчевський – “Вальтер”: герой чи бещадська ікона комуністичної пропаганди?”. Вона складає перший етап проекту ґміни Балигород, реалізованого під такою же назвою, що й конференція.

Черговим завданням проекту, запланованим на травень, буде семінар для викладачів, учителів та екскурсоводів про інтерпретацію історичних місць. Завдяки цьому згадані групи мають отримати методологічну інформацію про конструювання сценарію уроків чи екскурсій, звертаючи при тому увагу на контекст історичного місця. Це стосується й інтерпретації самого пам’ятника генералу Сверчевському.
– Ситуація виглядає так, що саме минає кількадесят років від тієї історичної події (убивства ген. Сверчевського – ред.). Сьогодні маємо тут пам’ятник, присвячений суперечливій постаті, а туристи, приїжджаючи, зразу питають місцевих жителів – (які взагалі не мали нічого спільного з рішенням про його встановлення), – чому, мовляв, у вас такий пам’ятник стоїть, чи ви здуріли, чи ви не знаєте, ким був цей Сверчевський?! Ми прагнемо, щоб місцеві вчителі, екскурсоводи, але також пересічні мешканці вміли пояснити, що монумент встановлено у результаті певних дій, якій людині він присвячений, чому стоїть на території нашої ґміни. Нині ми маємо специфічне місце, яке є суперечливе не з вини ґміни чи її жителів, – пояснює координатор проекту Пшемислав Олдаковський.
Уже влітку відбудеться третій етап проекту: історична реконструкція пастки УПА в Яблінках, де згинув ген. К. Сверчевський “Вальтер”, буде відтворено останні тридцять хвилин бою з відділом УПА. Організатори хочуть, щоб реконструкція пройшла під наглядом історика, який зможе представити подію гостям, туристам. Згідно з задумом організаторів, проект має запевнити людям, що стикаються з історією – екскурсоводам, вчителям – підтримку через доступ до знань, які спиратимуться на історичну правду. Але виявляється, це не все.
– Таким чином ми хочемо досягти й іншого: щоб не було тут відзначень, “вальтерівських” звернень, рейдів чи екскурсій молоді, як це бувало колись. Тут просто є місце, яке має специфічне забарвлення, отож потрібна об’єктивна, ретельна, доступна інформація. Сам пам’ятник Сверчевському не повинен збуджувати сенсації, але, на жаль, постійно саме так є, – говорить П. Олдаковський.
Здебільшого під час квітневої конференції постать ген. К. Сверчевського, про якого була одна з доповідей, “присутні оцінили негативно”, – запевнює координатор проекту; самі доповідачі зосередилися не на постаті генерала, а на суспільно-політичній ситуації реґіону перед Акцією “Вісла”. Щодо самої Операції “В” доповідачі представили не тільки дві позиції істориків (тих, які вважали операцію необхідною для ліквідації українського підпілля, і таких, які вважають, що це були необґрунтовані репресії супроти українців – громадян польської держави), але й те, що сталося з українцями після виселення. Можна було дізнатися, що, з одного боку, Акція “Вісла” не була необхідною, а з другого – нібито переселені українці отримали на західних землях “спокій…, вищий цивілізаційний рівень життя…, кредити на ремонт понімецьких хат, яких здебільшого не мусили віддавати”…
Треба пригадати, що згідно з задумом авторів проекту конференція та семінар, який пройде невдовзі, має на меті випрацювати в слухачів методологію інтерпретації історичних подій, ситуацію реґіону – і через це кожен сам має виробити власний погляд на згадану тему. Тож відкритим залишається питання: яке враження і яку думку випрацюють собі учасники, слухачі доповідей – і як пізніше представлятимуть туристам історичні факти?
Слід наголосити, що організатори цього проекту не мають нічого спільного з заходом під назвою “65-та річниця смерті ген. Кароля Сверчевського – пам’ять і примирення як необхідний елемент польсько-українського діалогу” (він відбувся 31 березня біля пам’ятника генералові). Проект цей, також спрямований до місцевої громади, може й виявиться доцільним: люди вмітимуть хоча б пояснити, чому одні обливають пам’ятник Сверчевському фарбою, а інші несуть до нього вінки. Проте, як виявляється, проект може мати й інший аспект, який стосується нас ще більше, ніж справа генерала.
– Думаю, справа Сверчевського в певний момент сховається в тіні інших набагато цікавіших справ: наприклад, у тіні життєвих подій і досягнень доктора Кузьмака, який жив у Балигороді (місцевий лікар, русин, який остерігав польське населення перед УПА) чи таких дуже прикрих подій, як пацифікація Балигорода Українською повстанською армією. Бо Балигород і його околиці мають специфічну, важку, а з другого боку дуже цікаву історію, – стверджує П. Олдаковський. (пл)

* * *
Усі доповіді, що були зачитані під час конференції, доступні на сайті ґміни Балигород (www.baligrod.pl); їх додано під інформацією про конференцію.