Олеся Ґераль ■ ПОДІЇ ■ №44, 2013-11-03

У Центрі православної культури у Холмі 13 жовтня ц.р. відбулася презентація видання «Михайло Грушевський та його мала Батьківщина – Холмщина у ХІХ–ХХ століттях». Книжку опубліковано 2011 р. в рідному місті «першого президента» України. Саме тоді виповнилося 145 років від дня народження Михайла Грушевського, постаті, що стала символічною в українській історії.

Презентована публікація – це перший том видавничої серії Холмсько-Підляських історичних студій, ініційованих Українським товариством та Союзом українців Підляшшя. Як розповів співавтор видання д-р Григорій Купріянович, ця збірка стала спробою наукової рефлексії над постаттю М. Грушевського на тлі складної історії цього реґіону в епоху життя визначного українця, тобто в ХІХ–ХХ століттях. Місце видання книжки символічно засвідчує, що українського вченого та державного діяча пам’ятають в його отчині. Під час презентації д-р Г. Купріянович розповів про період життя Грушевського у Львові, зокрема про його діяльність у Науковому товаристві ім. Т. Шевченка. Як зазначив науковець, М. Грушевський як історик і державний діяч відіграв значущу роль у процесі формування модерної національної ідентичності українців. Власне він керував формуванням української державності.
Пам’ять про М. Грушевського на Холмщині була офіційно засвідчена лише у жовтні 1991 р., коли в Холмі на будинку, в якому народився майбутній історик і державний муж, розмістили меморіальну дошку. Ця подія відбулася завдяки старанням Польського українознавчого товариства. Черговою ініціативою щодо вшанування у Холмі пам’яті М. Грушевського 2007 р. стала пропозиція тодішнього посла України в Польщі Олександра Моцика спорудити пам’ятник автору «Історії України-Руси» в його рідному місті. Міська рада Холма позитивно сприйняла цю ідею. Втілення її в життя й досі викликає в місті дискусії про доцільність і потребу вшанування М. Грушевського у Холмі. Г. Купріянович зауважив, що дехто його вважає «постаттю дуже контроверсійною». І задумався: «Але в чому ж полягала ота „контроверсійність”? Може, в тому, що він був українцем». М. Грушевський прожив у Холмі небагато часу в дитинстві, проте зберіг пам’ять про своє місце народження, яка посилювала його увагу до історії цього краю. Самі холмщани, які прийшли на презентацію книжки, родину Грушевських у місті над Угеркою знають та усвідомлюють, якою важливою постаттю в історії України став Грушевський, до того ж не приховують гордості, що мають такого видатного земляка. Пан Ян, поляк і католик, який проживає в Холмі, сам запропонував показати будинок, де народився М. Грушевський, та гімназію, у якій працював учителем його батько Сергій Грушевський. Цікаво, що в презентованому виданні є також стаття настоятеля храму о. Івана Лукашука про майже 160-річну історію важливого місця, пов’язаного з хрещенням М. Грушевського, – церкви Cвятого апостола і євангеліста Івана Богослова у Холмі.

Збірник відкриває стаття-есе про М. Грушевського, автором якої є знаний український інтелектуаліст Микола Жулинський. Видання поділене на дві частини. Перша – присвячена постаті і спадщині М. Грушевського. Розпочинає її стаття про холмське середовище батька майбутнього історика – С. Грушевського. Автор вводить у науковий обіг нові факти з життя сім’ї Грушевських, її знайомих і друзів. За нею слідує матеріал, в якому представлені зв’язки М. Грушевського з Холмщиною. Друга частина збірника – це статті, присвячені різним аспектам історії Холмщини у ХІХ–ХХ століттях. Публікації охоплюють різноманітну проблематику з кількох історичних епох, зокрема питання етнічної ідентичності руського (українського) населення Холмщини та Південного Підляшшя. Дві статті представляють важливі видання у процесі формування серед мешканців Холмщини модерної української ідентичності: «Заповіти рідної старовини» (1907) та «Холмський Український Календарь на рік 1918». Можна прочитати й біографічні матеріали про лідерів українського національного життя Холмщини і Південного Підляшшя в період 1917–1921 років: Володимира Островського, Олександра Петлюру, Василя Альбічука та ін. Також тут уміщена стаття Ярослава Сирника «Навколо Акції „Вісла”: виселення та повернення українців з Люблинського воєвідства». У збірці представлені різні наукові середовища й осередки з Польщі та з України: Чернівці, Луцьк, Львів, Київ, Перемишль, Люблин, Холм, Варшава, Більськ-Підляський, Ґданськ, Вроцлав. ■

Поділитися: