Польсько-український конфлікт у період ІІ Світової війни. Оцінки без емоцій. Видавництво “Wyobraźnia”

Дорогі читачі “Нашого слова”, хочемо вашій увазі запропонувати книжку маловідомих польських істориків про польсько-український конфлікт під час ІІ Світової війни. Її заголовок: “Польсько-український конфлікт у період ІІ Світової війни. Оцінки без емоцій” змушує подумати, що ця публікація – науково-популярного характеру і що в ній буде щось нове. Це дуже добре, бо праця зможе потрапити до ширшого кола читачів. Не варто лякатися об’ємом книжки, хоч справді кількасот сторінок справляє сильне враження.

Автори подбали про об’єктивність у подачі інформації та в підбиванні підсумків. Часто пишуть “з української точки зору” і “з польської точки зору”, що черговий раз підтверджує бажання авторів найбільш ретельно все передати, а водночас почерез те спонукає подивитися на проблему з різних боків – жорстоко кажучи: глянути на події не тільки з боку жертви, але й ката, незалежно від національності обох. І показують, що відповідь на питання, хто був жертвою, а хто катом – зовсім не така однозначна. Попри те, що книжка не суто наукового характеру, то приємно вражає (а навіть дивує!) те, що нема в ній бажання довести провину одних, нема “рахування літрів крові”. Пишучи книжку, її творці забули про так званий “польський інтерес”, а зосередилися на сухій, холодній науковості – чого так часто бракувало в інших наукових публікаціях на цю тему. Пропоноване видання має величезну кількість переваг. Ця книжка вміщає в собі все те, чого мені (і мабуть не тільки мені) раніше в польських публікаціях про Волинь бракувало. Немає тут часового обмеження, наприклад, 1943-1947 рр. (начебто ворожнеча почалася саме тоді і для її закінчення необхідна була Акція “Вісла”). Дуже тішить те, що подано причини кривавого конфлікту. Ретельно простежено наростання напруги між українцями і поляками: водночас автори додали чималу кількість документів (не тільки польських), спогади та свідчення про міжвоєнний період. Цікавими є також висновки творців публікації. Для пересічного польського читача вони, безсумнівно, стануть шоком. Не пишеться там про “кресовий рай”. Міф мирних Кресів розвінчують власне документи і свідчення самих поляків. Цю позицію варто прочитати в першу чергу титульній нації Польщі, що влаштує певного типу шокову терапію, але я впевнений, що вона вже давно потрібна. Серед усіх переваг пропонованого видання є один дуже великий недолік, який може сильно розчарувати: ця книжка просто не існує.