Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ 2008-08-06
Пам’ятники та меморіальні дошки, що стосуються національних та етнічних меншин, стали темою засідання сеймової Комісії національних та етнічних меншин, яке проходило 10 липня. Комісія прийняла також дезидерати у справі Народного дому в Перемишлі та Руської бурси в Горлицях. У зв’язку з основною темою засідання, участь у праці комісії брали ґенеральний секретар Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва Анджей Пшевозник та віце-міністр внутрішніх справ і адміністрації Томаш Семоняк.
Згідно з польським законодавством, свої ініціативи щодо місць пам’яті національні та етнічні меншини мусять узгоджувати з відповідними органами місцевої влади, а також отримати відповідну оцінку від РОПБіМ. За словами Пшевозника, не завжди так буває, причому зараз трапляється щораз менше таких меншинних ініціатив, бо ці питання узгоджуються на державному рівні між Україною, Німеччиною чи Білорусією. Меншини у своїх проектах, за оцінкою ґенерального секретаря РОПБіМ, порушують найбільш контроверзні та емоційні справи, тому на місцевому рівні нерідко помітні неґативні реакції.
До такої категорії міністр зарахував українські місця пам’яті в Польщі. На його думку, узгодження з державною українською стороною зупиняють саме контроверзні пропозиції, як ті з Павлокоми чи Сагриня. Міністр висловив також свою думку щодо написів про “bandy UPA” на польських пам’ятниках часів ПНР – Рада не може тут нічого зробити, бо це належить до повноважень відповідних органів самоуправління.
Депутат Мирон Сич питав голову Ради А. Пшевозника зокрема про увічнення в Терці та концепцію співробітництва у справі пам’ятників з українськими організаціями в Польщі, у тому числі з Об`єднанням українців у Польщі.
Тут прозвучали слова, що Рада ніколи не дозволить на символічні пам’ятники ОУН і УПА, бо ті угруповання в Польщі асоціюються однозначно неґативно. А. Пшевозник переконував також, що українці в Польщі “повинні стримуватися в тому, що хочуть зробити”, говорив, що немає сенсу встановлювати пам’ятники наперекір волі місцевого населення. Щодо співробітництва з ОУП, Пшевозник відзначив, що кілька років тому досягнуто деякі узгодження, але Об’єднання “не пішло тим шляхом”. За оцінкою А. Пшевозника, нерідко отримуючи позитивні оцінки від Ради щодо пам’ятних знаків, ОУП часто реалізувало їх не згідно із затвердженими документами: “Маю враження, що по другому боці маємо таких партнерів, які надалі залишаються на польськоукраїнській війні”, – це чергова міністерська оцінка взаємин з ОУП.
М. Сич говорить, що у справі пам’ятників, які переважно стосуються українців – громадян Польщі, його дивує факт, що РОПБіМ як майже єдиного партнера обирає установи з України, а не помічає українських організацій у Польщі, у тому числі й ОУП. Важливим моментом засідання називає інформацію міністра Т. Семоняка про те, що у вересні відбудеться засідання спільної комісії уряду та національних меншин, одним з важливіших пунктів якого будуть саме місця пам’яті меншин: “Це буде нагода, щоб підкреслити факт, що партнером у тих справах мають бути також меншинні організації”, – говорить Сич. Досить особливою, за його словами, є також поведінка РОПБіМ у підході до різних пам’ятників. Нелеґально встановлена на українському пам’ятнику в Пикуличах таблиця з ініціативи Ради зникає винятково швидко, а у справі незаконних елементів на пам’ятнику в Перемишлі, ініціатором якого були кресові середовища, й досі немає реакції, додатково Пшевозник говорить, що це не в його компетенції.
Депутат не дуже вірить, що у справі місць пам’яті можна досягти консенсус із місцевою владою: “У Підкарпатському воєвідстві не така атмосфера, щоб ця влада погодилася на подібні ініціативи, – говорить М. Сич і додає: – Тут не може обійтися без втручання з боку державних структур”. Засідання доказало, що важко складається співробітництво з РОПБіМ не лише в українців, бо проблеми мають також інші меншини. Депутат Євген Чиквін у дискусії на тему пам’ятника в Білостоці православним жертвам, у тому числі й білоруським, що загинули під час ІІ Світової війни в рядах польського війська, говорив до міністра Пшевозника: “Кілька років вашого блокування цього меморіалу найкраще свідчить про нечесність вашої поведінки”.
У затвердженому дезидераті щодо Народного дому в Перемишлі комісія просить прем’єр міністра Дональда Туска про ініціативи, які доведуть до передачі ОУП права на власність Народного дому. Депутати попросили про надання об’єктові реальної реставраторської охорони з огляду на його трагічний технічний стан та виділення коштів на ґенеральний ремонт. Д. Туск був також адресантом дезидерату у справі Руської бурси в Горлицях, в якому депутати просять прем’єра про сприяння в передачі прав власності на цей об’єкт лемківським організаціям.
“Наше слово” №32, 10 серпня 2008 року {moscomment}
