(гс) ■ ПОДІЇ ■ №14, 2015-04-05
Сейм Польщі 19 березня висловився за ратифікацію договору про створення спільної польсько-литовсько-української бригади. Її завданням буде співучасть у міжнародних заходах з безпеки та укріплення реґіонального військового співробітництва.
За ратифікацію проголосувало 408 з 417 депутатів (5 були проти, а 4 утрималися від голосу). У ході дискусії депутат Цезари Томчик, який представляв проект, наголосив, що покликання бригади не є пов’язане з подіями у східних областях України. Він нагадав, що перші розмови на цю тему появилися ще 2009 р. обґрунтовуючи доцільність утворення спільної бригади, Ц. Томчик говорив: «Це важлива хвилина, оскільки ми всі спостерігаємо за подіями, які вказують на те, що наш реґіон не є повністю безпечний. Речі, які ще п’ять років тому здавалися очевидністю, вже такими не є». Презентуючи становище Громадянської платформи, депутат Мирон Сич пригадував, що Польща в минулому вже створювала спільні батальйони з Литвою та Україною, які, однак, були розпущені відповідно 2007 і 2011 р. Депутат наголошував зокрема на важливості моменту, в якому постає ця бригада: «Це час збройної боротьби, що ведеться в сусідній з Польщею Україні. Однак хочу виразно підкреслити, що ініціатива утворення бригади не з’явилася тепер. Історія концепційних робіт і планів, пов’язаних з утворенням бригади, сягає 2005 р.». На думку М. Сича, в майбутньому на базі бригади, можливо, будуть утворені бойові структури Європейського Союзу. Як і Громадянська платформа, проект підтримали Право і справедливість (PiS), Союз демократичної лівиці (SLD) та Польська селянська партія (PSL). Єдність у цьому випадку тим більш вартісна, тому що її бракує серед польських партій у так стратегічному питанні, як допомога Україні, зокрема військова. Останнім часом голос спротиву особливо звучить з боку Союзу лівих демократів (SLD). Ця партія у теперішній виборчій президентській кампанії пробує також привабити виборців маніпуляціями щодо української дійсності. SLD нещодавно вийшло з проектом постанови, у якій засуджувалися націоналістичні течії в лавах найвищої влади України. Саме тут вони вбачають таку загрозу, а не в Росії, яка практично щодня дає докази свого радикалізму та аґресії.
Саму угоду про утворення бригади Україна, Польща та Литва підписали у Варшаві 19 вересня 2014 р. В Україні Верховна Рада ратифікувала її 4 лютого 2015 р., а президент Петро Порошенко – 25 лютого. За інформаціями українських мас-медіа, у спільній бригаді служитиме більше як 500 українських військовослужбовців. Українські, литовські та польські військові будуть брати участь у спільних навчаннях, а пізніше й у воєнних операціях. Як відзначають експерти, це дозволить українським військовим навчитися стандартів НАТО. Крім того, роль бригади полягає в підвищенні взаємодовіри та співпраці між країнами, а й покращення безпеки в реґіоні. Відмінність цієї структури стосовно попередніх спільних утворень полягає передусім у масштабі військового співробітництва. Раніше це були батальйони, а тепер – бригада, утричі більша одиниця. Передбачається, що до її складу увійде більше як 4 тис. військовослужбовців.
Бригада повинна бути мобільною і здатною до самостійних військових операцій або співучасті в них. У районах операцій структура має бути спроможною повністю розраховувати на свої сили протягом 30 днів. Держави-укладачі (договору) заявили також про спроможність підтримки бригади під час операцій упродовж шести місяців. Основні завдання бригади – це участь у міжнародних акціях щодо утримання миру, зміцнення реґіонального військового співробітництва та закладення основ для утворення в майбутньому бойової структури Європейського Союзу. Командування структури знаходитиметься в польському Люблині, а національні складові – у своїх державах. Поєднуватимуться щойно під час спільного навчання та операцій. У ході дискусії в польському парламенті виникло запитання щодо можливостей використання бригади і характеру її операцій. Тут є певна відкритість, оскільки важко передбачити майбутні виклики та потребу реакції. Однак відомо, що бригада зможе реаґувати виключно на основі згоди всіх держав-учасників. Отже, використання в інтересах однієї чи двох держав є неможливе. Крім того, у випадку Польщі, використання її збройних сил, також у складі міжнародних одиниць, відповідно до Конституції, залежить від рішень державної влади. Черговим забезпеченням від незаконного використання є те, що бригада в акціях підтримки миру та безпеки братиме участь, зокрема, на основі мандату Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй. Передбачається, що первісну оперативну готовність бригада досягне через шість місяців. У свою чергу, на листопад заплановано перші навчання, які мали б відбутися поблизу польсько-українського кордону, на польській стороні – у Новій Дембі.
