Степан Мігус ■ ПОДІЇ ■ 2008-07-24
Українські виконавці з різних куточків Польщі: Вармії та Мазур, Зеленогірщини, Лемківщини, Надсяння, Підляшшя, Помор‘я, Сілезії, два дні – 12 і 13 липня – розважали багатотисячну публіку сопотської Лісової опери.
{mosimage}
На прес-конференції говорилося, що через цю престижну сцену пройшло по 500 українських артистів з Польщі та України, але українські артисти з над Вісли заповнили дві третини фестивальної програми. Були ще й гарні дівчата з колекиву “Під облачком” з Торонто. Уже першого, суботнього дня ХІХ Фестивалю української культури, під час першого ж концерту “Петрівські барви”, частина перша, стало ясно – такий захід украй потрібний.
На фестиваль приїхала з усієї Польщі майже чотиритисячна публіка. Були й українці з України, Канади, Австралії, Німеччини, Франції, Англії, Росії…
При цього роду заходах не уникнути офіційної частини. Вона потрібна тим більше, що фестивалеві патронували перші особи України й Польщі – президенти Віктор Ющенко та Лех Качинський. Самі вони фестивалю не відвідали, але прислали своїх представників. Українського президента представляв посол України в Польщі Олександр Моцик, прем’єр міністр Юлію Тимошенко – міністр культури і туризму України, триразовий режисер сопотського фестивалю Василь Вовкун, польського главу держави – голова президентської канцелярії Міхал Камінський, а прем’єр міністра Дональда Туска – міністр культури і національних надбань Польщі Боґдан Здроєвський.
– Українська громада Польщі, – написав у листі до учасників фестивалю Віктор Ющенко, – живе з близьким нам польським народом поділяючи його успіхи, переборюючи труднощі і біди. Проте вона ніколи не втрачала своєї самобутності, завжди ревно плекала рідну мову, пісню, традиції, розвивала культуру, зберігала нерозривний зв’язок з історичною Батьківщиною. Своєю невтомною працею українці зробили помітний внесок в економічний розвиток Польщі, її становлення, як сучасної демократичної європейської держави. Українська громада по праву вважається органічною і шанованою частиною польського суспільства. Сьогодні, коли Україна окреслилася як незалежна держава, що йде шляхом європейської інтеґрації, Польща стала нашим надійним стратегічним партнером. У нових умовах ваша громада виступає як активний і потужний чинник зміцнення українсько- польської дружби і співробітництва. Переконаний, що ваша багатогранна і просвітницько -культурна діяльність сприятиме розквітові українського національного життя в Польщі, піднесенню престижу України у зближенні двох братніх народів.
– Щиро вітаю, дорогі друзі, – чистою українською мовою привітався зодягнутий в українську вишивану сорочку Міхал Камінський, який приїхав до Сопота з посланням президента Леха Качинського. – Президент РП не вагався ані хвилини і разом з президентом України взяв патронат над фестивалем. Бо пан президент дуже добре знає, яку важливу роль у нашому суспільному житті здійснює українська громада, яка збагачує Річпосполиту своєю культурою, традиціями й музикою. Маю надію, що в цьому неповторному місці, яким є Лісова опера в Сопоті, знаходяться не лише польські українці, але й поляки, які вже закохалися в українську музику і культуру, або закохаються під час фестивалю. Чого всім бажаю…
Прем’єр Юлія Тимошенко, вустами міністра Василя Вовкуна, який почав від привітання “дорогих лемків, бойків і русинів- українців”, висловила впевненість, що “це свято послужить справі дальшого зміцнення зв’язків між нашими народами та стане помітною віхою в нинішньому громадському і культурному житті двох країн. Культура і мистецтво завжди були й є основою інтелектуального та духовного розвитку суспільства. Вірю, що фестиваль надасть новий імпульс для мистецького прориву, слугуватиме консолідації української громади в Польщі, піднесенню національної свідомості, становленню культурно- національних товариств, громад і земляцтв… “
Міністр культури Богдан Здроєвський почав від компліменту публіці: “навіть не знаєте, як ви гарно виглядаєте”, і перейшов до вітань від прем’єр -міністра Дональда Туска.
– Прем’єр підкреслив, що цей ХІХ фестиваль має дуже велике значення, – мовив міністр. – І не лише для нас тут у Польщі, але й для тих усіх, які живуть поза кордонами, не лише в Україні. Фестиваль має багатогранне значення для українського суспільства. Це під час тих фестивалів подавалися інформації про успіхи помаранчевої революції. Це саме тут появлялися вітання для незалежної України, для нової української влади. Це під час тих фестивалів появлялися компліменти щодо історії української культури… Важливість цього фестивалю прем’єр підкреслює особливо, бо він має також значення для наших двох народів, які час від часу також віддалялися від себе. Фестиваль української культури – це також свято молодості.
{mosimage}Художню частину суботнього дня фестивалю піснею “Ой сусідко, сусідко” розпочала Національна заслужена хорова капела “Думка” з Києва. Перший концерт, оскільки відбувався в день святих Петра і Павла, носив назву “Петрівські барви”. Його також закривав колектив з України – Народний ансамбль танцю “Покуття” з Коломиї (виступив теж на початку після київської “Думки”. Поза тим у концерті участь взяли українські виконавці з Польщі: дует “Ангелікус” з Варшави, Народний хореографічний ансамбль “Вітрогон” з Комплексу шкіл з українською мовою навчання в Білому Борі, Ансамбль пісні й танцю “Ослав’яни” з Мокрого, вокальний гурт “Черемха” з Валча, Ансамбль пісні й танцю “Думка” з Комплексу шкіл з українською мовою навчання в Ґурові-Ілавецькому, вокальний ансамбль “Надія” з Перемишля, Ансамбль пісні й танцю “Ранок” з Більська-Підляського, Ансамбль пісні й танцю “Черемош” з Венґожева і фольклорний співочий гурт “Родина” з Дуб’яжина. Чи не всі колективи показали непоганий естрадний рівень. Здається, спричинилися до цього передфестивальні відбіркові огляди, під час яких відсіяно менш підготованих виконавців. Однак на особливе визнання, крім, звичайно, виконавців з України, заслуговує білобірський “Вітрогон”, а також венґожівський “Черемош”, гуровоілавецька “Думка”, більськопідляський “Ранок”, дует “Ангелікус”.
На другому фестивальному післяобідньому концерті “Петрівські барви. Зберемося в танок”, верховодив танець. Крім уже згаданих танцювальних колективів виступили ще: Фольклорний танцювальний гурт “Аркан” з Перемишля та Фольклорний ансамбль “Божичі” з Києва, який навчив танцювати чи не всіх охочих з посеред глядачів.
На відміну від передобіддя і післяобіддя, вечірній, третій з черги, концерт, що носив назву “Петрівські барви. Співоче коло” заполонили вокалісти, а розпочинало його “Покуття”. І в цій ділянці українці з Польщі мали чим пишатися. Перш за все це вокальна група “Із прежди віка” з Ольштина, ґданський “Хутір”, канадський квартет “Під облачком”, Юлія Дошна з Лося, Оксана Терефенко з Білого Бору, бард Роман Гавран з Лігниці, але також і юний “Лемко тауер” зі Стшельців -Краєнських, який подає надії на майбутнє. Закінчував “Співоче коло” знаменитий чоловічий вокальний гурт “МенСаунд” з Києва.
Два недільні концери “Музика літа” проводилися силами вже згаданих виконавців при підтримці на високому рівні співочого гурту “Сузір’я” з Ольштина, Роксани Вікалюк з Варшави, гурту “Мамай” з Ґурова- Ілавецького, гурту “Шоколад” зі Львова, Народного хореографічного ансамблю “Кичера” з Лігниці, а також групи “Дикі бджоли” і гурту “Горицвіт” – обидва з Лігниці. На фінал виступив згаданий вже знаменитий “МенСаунд” і частина хореографічних ансамблів.
Фестивальні концерти вели Марія Степан, Ліліана Ребрик, Томаш Камель, Роман Боднар та Євген Нищук. Належне слід віддати публіці, яка живо і тепло реагувала на все, що відбувалося на естраді, чим заслужила собі компліменти від Томаша Камеля з Польського телебачення. У відповідь складений з кількатисячної публіки хор заспівав йому “Многая літа” з нагоди дня народження. Камель не вкривав зворушення.
– Завдяки Петрові Тимі фестиваль відбувається, – говорив на прес-конференції міністр Василь Вовкун. – Дуже доброю думкою є організування оглядів у реґіонах, щоб відібрати найкращі колективи, які мали би право виступати на цій великій сцені… Цей фестиваль прижився в Сопоті, і я переконаний, що він буде тут надовго.
– Прощавай, ХІХ Фестиваль української культури, – говорив на закінчення свята генеральний консул України в Ґданську Олександр Медовніков. – Вітаємо ХХ Фестиваль української культури, ювілейний фестиваль. Цей фестиваль все більше й більше набуває міжнародного розмаху… Розкраяні серця злучилися в єдине серце – Україна. Від імені української держави дякую за це щиро.
Перед закриттям фестивалю голова ОУП Петро Тима попросив хвилиною мовчання вшанувати пам’ять професора Броніслава Ґеремека, який загинув у дорожній катастрофі, опісля подякував усім причетним до організації фестивалю.
Головним організатором сопотського свята було Об’єднання українців у Польщі, а співорганізаторами Балтійське артистичне агенство BART та Посольство України в Польщі. Режисерували фестиваль Олексій Гетчиков і Володимир Голосняк, сценографію підготував Вадим Печуркін -Шумейко. Директором заходу був Петро Тима.
“Наше слово” №30, 27 липня 2008 року {moscomment}
