Любомира Тхір ■ ГРОМАДА ■ №50, 2016-12-11
Громаськй комітет «Разом з Україною» засновано в Бартошицях 20 лютого 2014 р. – під впливом трагічних подій в Україні – з метою несення допомоги потерпілим під час Революції гідності. Ніхто не подумав тоді, що настануть такі жорстокі дні, а навіть роки для України. Безкінечна війна на східній території держави з російським аґресором кожного дня приносить нові жертви. Ми, українці в Польщі, не можемо стояти осторонь цих трагічних подій. Ми повинні якомога краще служити Україні, живучи на чужині.
Подаруймо дітям радість
З таким закликом ми звернулися до всіх, кому небайдужа трагічна доля дітей в Україні, коли наш комітет почав проводити перші збірки грошей. На початку березня 2014 р. на вулиці вийшли молоді волонтери – українські гімназисти і польські гарцери, щоб спільно зібрати перші пожертви від бартошичан.
Потім під час культурних заходів у Вармінсько-Мазурському воєвідстві були розповсюджувані «цеглинки» вартістю 5, 10, 20 злотих. Завдяки зібраним у такий спосіб грошовим засобам, ми змогли допомагати українським дітям та їхнім родинам.
Від червня до кінця серпня 2014 р. комітет «Разом з Україною» організував відпочинок для дітей Майдану, тобто для таких дітей, котрі втратили своїх батьків, або їхні батьки були поранені чи брали активну участь у Революції гідності, а також дітей захисників України.
Загалом 150 молодих українців разом з опікунами відпочивали й одночасно пізнавали цікаві місця на Вармії та Мазурах. Завдяки підтримці небайдужих керманичів міст і повітів діти змогли проводити літнє дозвілля в Бартошицях, Решелі, Оструді, Ґурові-Ілавецькому, а навіть на Підляшші й у Кракові – тут при сприянні деяких місцевих українців. Отак діти з Коломийщини, Львівщини, Волині, Києва й Одеси могли хоч на мить забути про всякі сумні події в їхніх родинах і Батьківщині.
Усім, хто підтримав нас в цьому заклику, дякуємо за щедрість, яка буде безцінною для наймолодшого покоління України.
На допомогу Героєві України Олександрові Петраківському
На початку квітня 2015 р. на лікуванні у Воєвідській реабілітаційній лікарні в Ґурові-Ілавецькому опинився молодий майор Олександр Петраківський, героїзм якого добре відомий читачам «Нашого слова».
Пригадаймо: 20 липня 2014 р. під час передислокації техніки й особового складу Збройних сил України та сил добровольчого батальйону «Айдар» до аеропорту в Луганську група бійців спеціального призначення, яка попереду перевіряла шлях, під командуванням 26-літнього капітана Олександра Петраківського – командира 8-го полку спеціального призначення «Хмельницький» – попадає під обстріл російських сепаратистів. Молодий капітан до останніх сил захищав своїх побратимів, а коли один з них утратив шолом, без вагання віддає він свій, рятуючи отак його життя. У цей момент Олександр сам отримує травму голови, однак продовжує керувати діями. На власних руках виносить поранених військових у безпечне місце.
Цей героїчний подвиг вартий був понад 1000 життів українського війська. За свої заслуги Петраківський отримав звання майора.
На жаль, медики Харківського військового шпиталю не допомогли урятувати командирові здоров’я. Після невдалої операції поранений попав у кому. Лікування в Ізраїлі не дало бажаних результатів. Згодом батьки – Тетяна і Петро – перевезли сина за кордон, до Польщі.
Указом Президента України Петро Порошенко 4 грудня 2014 р. надав майору Олександрові Петраківському звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка».
Стан здоров’я спецпризначенця дуже важкий. З ним постійно перебувала в ґуровській лікарні мати Тетяна, а вся сім’я допомагала піклуватися про Сашка. Гуров’яни проявили велику жертовність у щоденній реабілітації Героя, відвідували його і допомагали, чим змогли. Громадський комітет «Разом з Україною» проводив усепольську збірку грошей на лікування майора О. Петраківського. Активно з фінансовою допомогою поспішили вірні читачі тижневика «Наше слово» та всі, кому небайдужа доля Героя України і його патріотичної сім’ї, адже всі вони – військовослужбовці: мати Тетяна, батько Петро, сестра Світлана та дружина Галя. ■
