(пл) ■ КУЛЬТУРА ■ №40, 2015-10-04
Закінчується ремонт греко-католицького храму в Циганку. Це одна з перших святинь у Польщі, якою користувалися греко-католики на виселенні. Сьогодні вона має статус архітектурної пам’ятки.
– Можна сказати, що споруда валилася вже нам на голову. Дерев’яна конструкція не підтримувала стін так, як повинна. Але й не дивно, бо святиня побудована в ХІV столітті, – говорить о. Павло Поточний, парох грекокатолицької парафії в Циганку.
Ще 2014 р., згідно з рішенням реставратора пам’яток, зроблено аналіз дерев’яної конструкції будинку, який показав, що вона – в дуже поганому технічному стані. Після знайдення коштів у червні цього року почався ремонт, у рамках якого поступово вимінено дерев’яні балі, вікна, вичищено та законсервовано цеглу й виповнення між нею. Проведено також геологічні дослідження.
– Споруда є архітектурною пам’яткою, тому вона – під постійним наглядом реставратора. І це він має вирішальне слово у справі ремонту. Кілька років тому в церкві вже був ремонтований дах та реставровані фундаменти, – пригадує парох.
Для збереження архітектурної пам’ятки, у якій моляться українці, що проживають на Жулавах, а також задля підтримки українських традицій у середині вересня в парафії утворено Товариство «Академія святого Миколая».
– Спів і церковна музика – це теж елементи української культури. У рамках праці хочемо користатися з різних державних дотацій і проектів, завдяки чому будемо організовувати концерти духовної музики, майстер-класи для дітей, заняття для сеньйорів. Хочемо, щоб це стало теж таким місцем культури, – говорить о. П. Поточний, голова товариства, який характеризує реґіон. – Сама Вармія багата на такі місця, бо маємо подібні в Пасленку, Ґурові-Ілавецькому, Бартошицях. На Жулавах такого чогось немає, а пригадаймо, що українці становлять тут єдину меншину. Тому варто нам показати наші українські культурні надбання.
Членами новоствореного товариства є парафіяни греко-католицької церкви у Циганку, яка нараховує 300 осіб. Святиня є одним з перших храмів, яким користувалися виселені у 40-ві рр. ХХ ст. українці. Від 1952 до 2002 р. храм служив двом спільнотам: римо-католицькій та греко-католицький. А 2002 р. святиня і територія довкола неї перейшла у власність греко-католицької парафії Св. Миколая в Циганку.
Пригадаймо, що церква в Циганку – це найстарша святиня в єпархії.
Початок існування села Циганок (колись Тігенхаген) припадає на 30-ті рр. XIV ст. Перший збережений документ, який відноситься до села Thuenhain, є підтвердженням локаційного акту на основі «холмського закону». Виставила його канцелярія великого губернатора Вільріха фон Кніпроде 12 серпня 1352 р. Саме цей документ дозволив побудувати в місцевості костел під покровом Св. Миколая. Нині храм складається з двох частин, уповні мурованої і пруського муру (дерев’яна конструкція з цегляною примурівкою). Риґльову частину добудовано у 1637–1647 рр. З первісної будівлі залишився ґотицький щит (східна стіна).
Храм збудований 0,7 метра нижче рівня моря. У церкві є три престоли з XVIII ст. майстра Віхерта; стеля, на якій бачимо розпис Пресвятої Тройці; Агнець з книги Одкровення, у якого сім печатей; Пресвята Богородиця, Єлисавета, Анна, Іван Хреститель, Йосиф і Йоаким. У центрі – різьблений хрест з 1750 р.
Як уже згадувалося, цією архітектурною пам’яткою опікується українська громада, яка проживає на Жулавах.
