Наталя Кравчук ■ РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ ■ №7, 2016-02-14
Суспільно-релігійний альманах «Календар ,,Благовіста”», Видає Українська Греко-Католицька Церква у Польщі, вид, «Благовіст», Гурово-Ілавецьке, 2016, 230 С.
Папа Римський оголосив Рік Божого милосердя. У Римі є тепер ярославська ікона «Милосердя Двері». Віряни світу будуть до неї молитися, просити про щедроти і мир, якого багатьом народам бракує.
У цьогорічному «Календарі ,,Благовіста”» о. Богдан Панчак зробив дуже глибокий аналіз літургійних текстів, пісень і молитов, де слова про Боже милосердя звучать майже в кожному рядку. Це з їхньою допомогою людина, яка молиться, входить у діалог з Богом. І хоч завжди просимо Бога, щоб попри нашу негідність був для нас милосердним, то мусимо задуматися, чи людина від своєї природи не може бути доброю, терпеливою і милостивою?
Диякон Петро Сивицький зауважує, що 140-а річниця ліквідації царською владою Холмської єпархії пройшла цілком непомітно. Чи до цього історичного питання, спробу проаналізувати яке зробив автор, не повинна повернутись УГКЦ? Диякон, між іншим, міркує, що «Перемисько-Варшавський архиєпископ, який має під своєю юрисдикцією всі парафії з холмськими традиціями», у рамках митрополії міг би призначити єпархіального єпископа з холмським титулом. Такий владика «мав би вважати себе спадкоємцем холмських владик і захисником їхньої спадщини (та останків). Єпархія, ним очолена, патронувала б дослідженням холмських традицій». Навіть є реальні потреби (багато іміґрантів з України) створити в Холмі і Замості парафіяльні структури. Тож автор закликає прийняти до відома нашу відповідальність за холмську спадщину.
Повний зміст статті: 14 березня 2016
У виданні прочитаємо і про роль митрополита Андрея Шептицького в розвитку сакрального мистецтва у Галичині, яке він застав у стані явного занепаду. Під щедрим меценатським крилом і при його великому сприянні віддано працювали в царині церковного малярства галицькі художники Модест Сосенко, Юліан Буцманюк і Михайло Бойчук. Про їхній доробок, залишений у храмах і музеях, пише Любов Волошина.
Читачеві з науковою заповзятістю можна запропонувати статтю Дмитра Приймака «Етична та естетична детермінанти паломництва та туризму». Ключові слова: проща, культура, туризм, етика, естетика. Автор аналізує їх у контексті глобалізаційних процесів, які витісняють традиційні цінності прощі і туризму.
На одному подиху, як завжди, читається матеріал, автором якого є ред. Богдан Тхір. З галицької мандрівки шляхом церков редактор на цей раз пропонує нам крехівський василіянський монастир Святого Миколая з його історією та фотографічною документацією.
Не можна поминути статті Роксани Тхір про великого будівничого-архітектора Владислава Городецького. Його доробок вписався в українську, польську та перську культури. Вже понад 100 років милує його будинок з химерами в Києві, а також ряд інших споруд, що розмістилися в краєвиді міста (серед них – костел Св. Миколая).
Знову з великою точністю багатство історичних подій, річниці яких відзначатимемо 2016 р., підготував Зенон Борівець. Окремо наближені нам ювіляри – визначні постаті в українській культурі.
Уже традиційно в календарі уміщено «Шематизм греко-католицького духовенства у Польщі», а також у рубриці «Пом’яни, Господи, душі твоїх слуг» – дати смерті священиків, які в повоєнній Польщі, незалежно від обставин, несли людям Боже Слово і потіху. Виходить, що відійшли від нас аж 97 духівників.
«Календар ,,Благовіста”» на 2016 рік, дбайливо підготовлений редакційною колеґією як альманах, на обкладинці якого представлено ярославську ікону Богородиці «Милосердя Двері», порівнюючи з минулорічним, став тоншим на 50 сторінок. ■
