Ярослав Присташ ■ ПОДІЇ ■ №46, 2015-11-15
Фонд «Наш вибір», що діє у Варшаві, відзначив першу річницю діяльності «Українського дому». Отримане приміщення змінило у великій мірі функціонування фонду, який досі займався й далі займається видаванням для міґрантів безплатного місячника «Наш вибір», заходами, що скеровані на інтеґрацію і захист прав громадян України, популяризацію багатокультурності й толерантності. Тепер організація набирає обертів і має нові ідеї.
Протягом року в «Українському домі» фонд здійснив ремонт приміщення, знайшов джерело фінансування й придумав формулу його функціонування як культурно-освітнього центру для українців у Варшаві. Поки що він відкритий нереґулярно, лише тоді, коли відбуваються якісь заходи, проте незабаром буде працювати щоденно.
Голова фонду «Наш вибір» Мирослава Керик відчувала потребу створення у Варшаві місця до спільних зустрічей, дискусій тощо. Вона чула, що таке приміщення було раніше (ідеться про світлицю на розі вулиць Черняківської і Холмської). Донедавна «єдиним таким місцем, де зустрічалися українці, була церква на вул. Медовій. Важливо, що таке місце є, але також потрібне світське місце. Для людей різного віровизнання це має значення. Крім того, монастир має свої закони», – вважає М. Керик. Представники неурядових організацій та ініціатори зустрілися з президентом міста Ганною Ґронкевич-Вальц, де говорилося про потребу й українського місця. Мали скласти відповідні документи. Об’єднання українців у Польщі не могло скласти клопотання з формальних причин. Єдиною зареєстрованою організацією, яка могла старатися про приміщення, був фонд «Наш вибір». До цього моменту, як оцінює голова, фонд працював «віртуально». Його голова акцентує, що фонд старається в «Українському домі» робити місцеві проекти, запевнити потреби відвідувачів, організовувати культурні зустрічі, а також думати ширше, наприклад, організовуючи політичні дебати чи наукові доповіді.
«Є плани створити „раду мудреців” при „Українському домі”. Кожен з нас має свої обмеження, тому добре мати людей, які можуть час від часу зустрітися і щось підказати, розвинути діяльність», – ділиться планами М. Керик.
Заходи тут відбуваються на основі проектів, що отримали фінансування від Європейської економічної зони, якою адмініструє Фонд Баторія (таке фінансування можуть також отримувати жіночі організації меншин). На цій основі працює Клуб українських жінок (зустрічаються щонеділі), метою якого є інтеґрація й активізація громадянок України.
Для них організовуються вишколи, де вони навчаються деяких вмінь, наприклад, відбуваються майстер-класи з куховарства, рукоділля, обслуговування комп’ютера, курси з психології. Тут жінки можуть дізнатися, як знайти роботу чи написати досьє, мотиваційний лист до працедавця. Клуб формує майбутніх лідерок у громадській сфері. Жінки самі виходять з ініціативою, наприклад, заснували самодіяльний вокальний гурт «Калина», учасниками якого є люди, що працюють на простих роботах – прибиральниці, опікунки дітей. Вони іноді не мають контактів з іншими знайомими, а лише з працедавцями. Ці заробітчанки часто мають вищу освіту й не використовують свого потенціалу. Тому це пропозиція для них.
Щосуботи для дітей діє дитячий клуб вихідного дня «Рукавичка», де організовано дві групи дітей. Малята мають пластичні, музичні і театральні заняття. Сюди приходять діти української меншини, які від своїх однолітків, зокрема, вчаться української мови. Не всі діти громадян України можуть вчитися в суботній школі з огляду на обмеження, тому приходять сюди.
В «Українському домі» проводять безплатні курси польської мови, зустрічі з письменниками, музикантами, різні дебати, юридичні поради (наприклад, про леґалізацію перебування і праці). Новинкою є громадська ініціатива курсів бальних танців (щовівторка), яка швидко стала дуже популярною. Щонеділі також відбуваються молодіжні зустрічі, які мають кількалітню традицію вечірніх посиденьок у церковному підвалі василіанського монастиря. Незабаром почнуться платні курси відеомонтування для молоді. У планах – бібліотека української книги. Фонд шукає фінансування навчання української мови.
На щодень працею займається координатор Діана Баранська, яка сподівається, що «від грудня центр буде відкритий щоденно і почне працювати інформаційний пункт допомоги міґрантам, де буде можна дізнатися про допомогу, леґалізацію перебування на території Польщі, будуть також реґулярні чергування юриста». Це результат запитів людей, які шукають інформації про способи полагодження справ, важливих для іноземців. Координатор зауважує, що зацікавлення «Українським домом» весь час зростає: «Щоденно приходять нові люди і питають про курси польської мови, можливість зустрічей. Просто люди шукають місця, де увечері могли б провести вільний час». Д. Баранська, яка має справу з багатокультурністю чимало років, оцінює, що «Український дім» вписується в карту багатокультурної Варшави. Сподівається, що не тільки українці приходитимуть сюди. Хоч він створений для українських міґрантів, часто гостями є поляки та французи. «Маємо надію, що наш „дім” буде місцем зустрічі різних культур», – підсумовує Д. Баранська.
Сюди радо приходить молодше і середнє покоління варшавських українців із середовища меншини. Це знак, що тут вони знаходять для себе пропозицію. Люди, які займаються такими проектами, їхній потенціал показує, що українській меншині слід співпрацювати з громадянами України і навіть залучати їх до наших структур там, де це можливо. Ідей використати спорожнілі світлиці в них достатньо. Саме вони нас підтримують у громадській праці чи інтеґрації громади. Хоч вони не мають статусу національної меншини й живуть іншими проблемами, це не заважає нам співпрацювати. Їхня активність у контексті нашої (меншинної) пасивності може бути порятунком, щоб оживити українське середовище. Прикладів співпраці в громаді багато. Отже, будьмо більш відкритими. ■
