Ярослав Присташ ■ ПОДІЇ ■ 2009-07-23
На засіданні Сейму Республіки Польщі 15 липня депутати прийняли ухвалу, у якій вшанували польські та українські жертви етнічної чистки на Волині в 1943-44 рр. Наводимо повний текст у перекладі:
“Ухвала Сейму Республіки Польщі у справі трагічної долі поляків на Східних Кресах.
У липні 2009 р. минає чергова, 66-та річниця від проведення здійсненої Організацією українських націоналістів та Українською повстанською армією на Кресах ІІ Речіпосполитої так званої антипольської акції – масових мордів у формі етнічної чистки, характерних для геноциду.
Сейм РП віддає честь повбиваним Співвітчизникам і польським громадянам інших національностей, а також членам Армії крайової, Кресової самооборони, Селянських батальйонів, які піднялися драматичної боротьби-захисту польського цивільного населення, а також з болем пам’ятає про жертви українського цивільного населення. Сейм РП висловлює особливу шану і вдячність цим українцям, які за ціну власного життя помагали і рятували своїх польських сусідів. Трагедія поляків на Східних Кресах ІІ Речіпосполитої повинна бути привернута історичній пам’яті сучасного покоління. Це завдання для всієї публічної влади в ім’я ліпшого майбуття і порозуміння народів нашої частини Європи, у цьому поляків і українців”.
* * *
Рішення польського сейму вшанувати жертви етнічної чистки на Волині в 1943-44 рр., є правильним ходом. Це нормальна загальноприйнята практика у світовій політиці. Дивує, що польські депутати так пізно вшанували пам’ять своїх співгромадян. На це напевно мало вплив побоювання, щоб не загострити польсько-українських відносин. Ухвала є збалансованою і розумною. Нема тут антиукраїнської істерії, якої українці так боялися. За це маршалок Б. Коморовський подякував депутатам Л. Дорнові та С. Несьоловському.
Рішення Сейму РП має кілька позитивів. По- перше, знімає внутрішньополітичну та суспільну напругу, якої об’єктом були антиукраїнські наскоки політиканів і не тільки їх. По друге, це також хвіртка для нас. Можливо, при черговій річниці акції “Вісла” дочекаємося подібної ухвали польського сейму (не тільки сенату), де держава вшанує своїх співгромадян іншої національності.
Україна також повинна вшанувати жертви антипольської акції на Волині, однак не під тиском сусіда, чи антиукраїнських сил, а своєю власною зрілою волею.
Хотілося б, щоб врешті історія стала історією, а не мартирологічним політичним інструментом, за яку беруться гореісторики та гореполітики для своїх власних цілей.
“Наше слово” №30, 27 липня 2009 року
