Адам ВевюркаГРОМАДА№14, 2016-04-03

Українська мова – це дар для українського народу, який, на жаль, в Україні так часто люди сьогодні відкидають. А вже стільки літ Шевченко своїми творами навчає свій народ любові до мови предків, пробуджуючи людей до волі.

▲ Кожне Шевченкове свято є іншим у Лігниці. Фото Богдана Бухти
Кожне Шевченкове свято є іншим у Лігниці. Фото Богдана Бухти

Але Тарас вчить українців не тільки в межах України. Через поезію він передає свої думки теж українцям на Закерзонні. І ми зберігаємо в Польщі пам’ять про нього, щоб не забути: «Слово рідне, мово рідна! Хто вас забуває….»
У Комплексі шкіл № 4 в Лігниці ім. Б. І. Антонича на вул. Т. Шевченка відбувся 13 березня концерт, присвячений Кобзареві та його творчості. Можна сказати, що це свято віддавна вписане в життя нашої меншини в Лігниці. Щороку зустрічаємося, щоб почути «Думи мої…», «Заповіт», «Реве та стогне…» й інші твори митця. Кожен концерт – інший і кожен рік в Україні – інший. Кобзарева поезія нам потрібна, щоб ми не забули дивитися на Україну, звідки б’є сила нашої віри вже з чаcів Київської Русі.
Цього року, у 202-у річницю з дня народження Кобзаря, ми побачили міні-виставу «Малий Тарас і мама», подивилися танці з рушниками, «Примиріться, сини» і «Карічка» (діти з пункту навчання), почули пісню «Шлях до Тараса» у виконанні Артема Романова, учня 1 класу ліцею, а також пісні «Думи мої», «Ой літа орел», «Якби мені черевички», «Заповіт» у виконанні хору «Полонина». Виступив ще гурт «Дикі бджоли» з піснею «Ой піду я по віру». Дуже вразила публіку пісня «Чорноморець», яку виконували Оля Буковська, Алісія Лукасик, Михайло Мадараш, Оля Мадараш та Наталя Бочневич.

«Заповіт» завжди відіграє важливу роль на шевченківських концертах. Це послання Тараса весь час живе. А сьогодні воно дуже актуальне, тому не дивно, що на концерті практично всі співали цю пісню. Вона збуджувала емоції і думки про війну з Росією, волю Надії Савченко, а так само про те, чи наші наступні покоління в Польщі будуть мати пошану до рідної української мови (а для нас у Лігниці – лемківської говірки). Не знаємо на ці питання відповіді, та коли живе слово Т. Шевченка, у нашому народі є надія, що соборна Україна вся буде вільна, а ми і наступні покоління в Польщі будемо гордитися тим, що ми – її діти.
Концерт підготували вчителі: Інна Левченко, Софія Тима, Катерина Руська і Зоряна Озимок. ■

Поділитися:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*