Олеся Ґераль ■ КУЛЬТУРА ■ №43, 2013-10-27
Цьогорічний третій, люблинський, фестиваль «Схід культури» відбувся 1–6 жовтня. Фестиваль пройшов раніше також у Білостоці і Ряшеві. Як зазначили самі організатори, «Схід культури» − це нова форма співпраці у сфері культури міст Східної Польщі з країнами Східного партнерства. Уперше в рамках заходу в такому масштабі ці три міста відкривають нові можливості задля циркуляції культури понад кордонами, творчого і культурного обміну, мобільності художників і творів мистецтва.
Фестиваль можна вважати розширеною версією проекту «Європейський стадіон культури», який під час підготовки до Євро 2012 організовано у 2011–2012 роках у Ряшеві, а 2012 р. також у Люблині. «Проект виник завдяки активності творчих кіл та органів місцевого самоврядування Східної Польщі, Міністерства культури і національної спадщини, а також Національного центру культури», – поінформував перед відкриттям заходу міський голова Люблина Кшиштоф Жук.
Творча програма фестивалю «Схід культури» базується на ініціативах люблинських діячів культури і художників, обміні творчими проектами з партнерами з країн Східного партнерства. Така співпраця надихає учасників цього заходу з інших країн, культура яких у Польщі досі залишається незнаною і малопопулярною. За словами координатора фестивалю Рафала Козінського, українська культура в Люблині – добре знана.
Цьогорічна люблинська частина фестивалю, яка має назву «Інтеґрації-Медіації», представила глядачам сучасне українське мистецтво, музику, білоруський театр руху, виставку фотографій «Eaststreet», чотириденний цикл концертів «Східні звуки», тобто музику Кавказу, Грузії, Росії, України, Чехії, Боснії і Герцеґовини. У рамках цього фестивалю виступив гурт з України «Какаха». Це молодий квартет з Одеси, який під час виступу звичайний концерт перетворює в паратеатральне видовище. Артисти грають електронну музику, користуються джазовими композиціями та класичним звучанням скрипки.
Особливу цікавість у публіки викликало ІІ трієнале сучасного українського мистецтва «Український зріз. Лиман. 2013», під час якого виставлено понад 100 творів 40 українських митців. Автори так сконструювали технологію експонування проекту, щоб вона нагадувала лиман. Це була одна велика і кілька окремих за жанром експозицій у різних ґалереях міста. Серед митців, які взяли участь у проекті, – Алевтина Кахідзе, Володимир Кауфман, Василій Бажай, Тарас Котляр, Наталія Шимин, Олег Тістол, Андрій Гуменюк, Володимир Костирко, Ростислав Котерлин, Руслан Тремба, Олекса Фурдияк та ін. Михайло Барабаш і Сергій Петлюк. Медіа-художники з України привезли до Люблина три мультимедійні медіа-інсталяції.
Як розповів художник Сергій Петлюк, відеоарт дуже важко показати і пояснити у фотографіях, тому в мистецтві користуються проекторами, навушниками, прожекторами. «Я показую дві відео-звукові інсталяції з 2012 р. та 2013 р. з серії про урбаністику. Це відео про людину як про елементарну складову процесу формування міста і публічного простору, бо вважаю, що кожна людина може вплинути на життя міста. Одне відео представляє американців, а друге – мешканців Львова. У моїх проектах місто показане як джерело постійних і незворотних змін, які впливають на кожну людину», – сказав він.
Також люблинській публіці сподобалася виставка Терези Барабаш зі Львова, яка представила на фестивалі інсталяцію «Плинність», що показує безмежність матерії в просторі. Як зазначила сама авторка, ця робота є уособленням плинності та минущості, протиставлення минулого.
Куратор проекту, представник мистецького об’єднання «Дзиґа» Володимир Кауфман зазначив, що І трієнале «Український зріз» 2010 р. було спробою самоідентифікації. «У теперішньому трієнале для нас є важливим процес самоаналізу. І в цьому контексті показовим є вибір теми цьогорічного «Українського зрізу» (це лиман), яка є радше конструктивною, ніж ідеологічною. Робота над проектом тривала понад рік», – розповів він. Цікавим елементом показу мистецтва на фестивалі стали перформанси – одна з форм акційного мистецтва, де твором вважають дії автора, за якими глядачі спостерігають у режимі реального часу. В деякому сенсі перформанси можна вважати продовженням стародавніх традицій народного театру і вистав. Український перформанс «Приватне і публічне» продемонстрували кияни Антоніна Юрченко, Ольга Пасечко, Інна Козак, Катерина Хасанова з товариства молодих митців, а також волонтери. Перформанс відображає життя вдома, яке артисти перенесли на вулицю. Вони запрошували перехожих до спільного проведення часу, читання газет, готування, сидіння і таким чином пробували знівелювати межі приватного і публічного життя. Люблиняни охоче розмовляли, допитувалися, роздивлялися меблі, речі домашнього вжитку, вбрання, телевізор на шафі, ванну, які були розставлені під самою Краківською брамою.
Програма «Сходу культури» була збагачена конґресом «Культура для Східного партнерства», під час якого 300 авторів, практиків, організаторів культури, журналістів та інтелектуалістів дебатували над тим, як розвивати східне партнерство в культурному контексті. Зокрема, проблематика сучасної культури обговорювалася в напрямках: культура для розвитку, соціально активна культура, культура нових компетенцій та нових технологій, культура та ідентичність.
У підсумкових дебатах «Європа культур – культура Європи» взяв участь Микола Рябчук з Українського центру культурних досліджень, який звернув увагу на саме поняття європейської культури і перешкоди, які заважають її існуванню. Як він зауважив, перешкодами передусім є мовні проблеми, бо культура міцно закорінена в мові, а у східній частині Європи люди розмовляють мало поширеними і малознаними мовами, що автоматично дискваліфікує ці культури. Друга структурна проблема – це недостатність фінансових засобів. Оскільки Східна Європа є біднішою, то й потужні центри культури містяться не тут, а далі – на Заході. Наступна проблема європейської культури – це упередження й апріорна дискваліфікація всього, що є поза визначеними центрами культури.
Люблин на початку жовтня став справжнім центром європейської культури. Тут-бо проходив Третій конґрес ініціатив Східної Європи, зачинателями якого є місто Люблин, самоуправління Люблинського воєвідства і Реґіональне бюро Програми розвитку ООН у Польщі. Учасники конґресу обговорили проблеми європейської інтеґрації України, питання інформатизації міської адміністрації Польщі та України. Під час конґресу міський голова Люблина Кшиштоф Жук підписав договір про співпрацю з двома українськими містами – Рівним і Сумами. ■
