Адам Вєвюрка ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ №42, 2015-10-18
Вересень – то місяць, котрий кінчит вакації і може кус з жальом для учнів починат ся рік шкільний. Але, як повідали наши дідове, осінь ціж є гарда і крас. Лем вони смотрилися і спозерали на рідні гори, ми, на жаль, не маме такого щастя на заході.
Наша лігницка школа почала рік шкільний як вшитки школи 1 вересня. В перших класах гімназії і ліцею почало ся вчити 37 учнів (18 в ліцею, 19 в гімназії). В 1 класі гімназії по раз перший почав ся проєкт «Зустріч з етнографічнима украіньскима землями в Польщі». Має він приблизити і вказати, што українці мают найгардше в Польщі — свій богатий регіоналізм. Колі внеска так дуже українців приїжджат до Польщи, ми мусиме вказати ім, што ми не діаспора українска, але українски автохтони тут в Польщи.
Вшитки класи з ліцею і гімназії нашой школи 2 вересня були в Лігницкій галєрії на виставі ОЛ «Лемківскій Єрусалим». Члени нашого танцювального ансамбля «Горицвіт» 5 вересня брали участ в спільним танці гопака в Красічині.
В Лігниці 6 вересня юж 11 раз ми могли святкувати «Українські клімати». Імпрезу тоту організує місцеве ОУП при вспертю головного заряду та фінансовим вспертю міністра адміністрації і оцифруваня, маршалка воєвідства Дольной Сілезії та президента міста Лігниці. Погода не дописала, а то є барз важне, бо «Українські клімати» є від початку в плєнері. Однак то не одстрашило тих, які пришли на концерт і вказали, што можна ся добрі бавити, хоц паде дощ, дує вітер і є зимно. Від початку «Українських кліматів» виступают на них ансамблі з нашой школи. В тим році билі то ансамблі: вокальний «Дикі бджоли» та новий «6 струн», якій виконує пісні білим співом, невідомий українцям з Карпат, і тим лемкам. І тот спів, як штоси нового, барз ся сподабав публіці. На сцені ціж виступили ансамбль «Надія» з Лєщна (недалеко Пшемкова), який презентує нову якіст лемківской музики. Творит він пісні, які вказуют гнесьні стан духа молодого лемка, для того ансамбль тішит ся вельким зацікавленям не лем медже нашом громадом на західних землях. З того ансамблю так направду зродився «Лемон» і Ігор Гербут, який бив в «Надії» вокалістом.
На 11 «Українських кліматах» виступила ціж наша лігницка «Кичера» і гість з Ольштина – ансамбль «Беркут», якій є вшитким відомий з доброй страни в Польші і не лем ту, хоц кус події на Майдані зопсули назву «Беркут» прес смертельне діяня там тих ватажків Януковича. Але то нияк не перешкаджат і внеска добрі бавитися при музиці того ольштиньского «орла» і доціняти його вклад в нашу украінску музику в Польщі. Друга частина «Українських кліматів» прошла 10 жовтня, де в Маряцким костелі в Лігниці мав місце концерт «Ensemble Quattro Voce», в складі котрого є лемко, випусник украінского ліцею з Лігниці – Павло Пецушок.
Учні щколи з Лігниці з артистичном програмом 12 вересня брали участ в річниці вшануваня жертв концтабора Явожно. Внеска штораз частіше прібуєме смотритися не лем на жертви, які загинули в концтаборі, але і ціж на долю тих, які пережили Явожно. І ту є різні дороги. Деякі відреклися свого цілком, а деякі тото терпіня перетворили в силу любові до свого, яку вказали в своїй родині, церкві і в наших організаціях. Але внеска не маме права судити никого з тих гломених, бо не знаме, як ми приняли би тоти тортури, родом з середньовіча.
По літургії та панахиді хор «Полонина» з нашой школи вказав артистичні піснями і деклямаційом терпіня наших жертв Явожна — тих закатуваних і тих, які пережили тоту біду.
При украінскій школі в Лігниці на боіску шкільним 26 вересня завдяки дирекції, вчителям, родичам та учням зорганізувано 1 Родинний пікнік. В тому веселому святі взяли участ учні нашой школи і діти з пункту навчаня украінской мови і греко-католицкой релігії, які є при школі. Родиче задбали про тісто, школа – про кобаски і грулі, які печено на ґрілю, а діти і молодіж в тим часі брала участ в спортівних конкурсах. Пікнік зорганізовано, штоб барже зінтегрувати предешитким перши класи гімназії і ліцею та приблизити діти з пункту навчаня до школи і вказати ім, што тут є своя, рідна школа, де живе літературна мова, але і ціж барз живий лемківскій дух. І думам, што пікнік тото вказав. Барз приємні било видіти родичів учнів з України (з різних регіонів), які на нас смотрятся кус з подивом, што ми потрафиме віками передавати свою материнску мову і звичаї, хоц живеме в Польщі. Ми з надійом спозераме на люди з України, што взбогатят і взміцнят нашу громаду в Польші, для того мило нам видіти іх в церквах, організаціях і наших школах.
В 76 річницю нападу СССР на Польщу 17 вересня владика Володимир Ющак та місцевий парох Мирослав Драпала взяли участ в урочистому отвертю пам’ятника Засланцям Сибіру в Лігниці.
Вересень ся скінчив, і думам, што вказав єм, жезме жива громада в Лігниці, повна нашого регіонального кольориту. Тото богацтво є силом і красом нашого тут житя від 47 року. Завдяки тому маме свої церкви і свою школу, лем од нас залежит, чи тото богацтво перекажеме наступним поколіням. ■
