Січневе колядування на Підляшші

Людмила ЛабовичПОДІЇ2012-02-09

{mosimage}

Різдво Христове – час колядування. Проте від багатьох років різдвяний репертуар звучить не тільки під час святкових днів у сімейному колі, церкві чи на селі, де колядують діти і молодь, але також на численних заходах, організованих у садочках, школах, будинках культури, сільських світлицях та інших установах. На Підляшші вечорів колядок, колядних переглядів чи конкурсів улаштовують досить багато. Українські колядки можна тут почути вже від середини грудня, коли починаються т.зв. екуменічні колядні зустрічі, аж до перших днів лютого.
Колядування є чи не єдиним народно-релігійним звичаєм, який донині живий в українськомовних селах Підляшшя. Уже першого дня Різдвяних свят діти і молодь ходять від хати до хати з колядними зірками, співаючи пісні про народження Ісуса Христа. Протягом наступних днів колядують переважно дорослі, збираючи гроші на монастирі, церкви та інші – не завжди благодійні – цілі. Чимось новим є щораз популярніше останніми роками колядування гуртів на маланкових забавах. Для прикладу, цього року на “Маланках” у Більську колядував “Ранок”, а в Білостоці – “Слов’яночки”.
Іншим явищем є зростаюча з кожним роком кількість різного роду колядних заходів. Зараз важко було б усі перерахувати, оскільки т.зв. вечори колядок організовують чи не в кожному осередку культури, в кожній школі та навіть у найменшому селі. Останніми роками відремонтовано велику кількість світлиць, у яких відроджується культурне життя.
На колядних заходах звучать т.зв. східнослов’янські колядки українською, російською та білоруською мовами, при чому т.зв. російські колядки – це найчастіше твори з почаївського “Богогласника”, співані церковнослов’янською мовою з російською вимовою, а білоруські – це просто перекладені цією мовою загальновідомі українські колядки. Часом можна почути авторські пісні, як-от ті різдвяні твори, які склав українською мовою о. Марко Яким’юк з православної парафії села Чижів на мелодію… “Реве та стогне Дніпр широкий” чи “Одна калина”.
Довгу традицію мають передусім колядні презентації, організовані осередками культури та різними церковними установами, наприклад деканальними інститутами культури. У реґіоні великим такого роду заходом, який має понад десятилітню традицію, є “Гайнівські зустрічі з православною колядою”. На ньому побуває багато колядних груп – і дітей, і дорослих. Цього року під час дводенних презентацій виступали 33 гурти, загалом – більше як 600 осіб.
Уже кілька років досить помітні на конкурсі українські колективи, яких не бракує серед нагороджених. Так було й цього року: в категорії “садочки” переможцем стала українська група “Сонечко” зі садочка № 9 “Лісова поляна” в Більську-Підляському; найкращим виконавцем колядок у категорії “гімназії” журі визнало “Ранок” з Більська-Підляського, а в категорії “інші хори” друге місце зайняла “Гілочка” з Черемхи.
Рівень українських виконавців – досить високий, тому й ці колективи є постійними учасниками багатьох колядних заходів у воєвідстві (як “Святвечір народів” у Ґоньондзі), та не лише тут. Як господарі, вони виступають на колядних презентаціях, організованих пунктами навчання української мови. Вечори колядок є вже щорічною традицією: у Більську-Підляському, Білостоці чи Черемсі вчителі та діти кожного січня приготовляють художню програму, яку складають колядки, щедрівки, святкові вірші й побажання та українські вертепи.
Два заходи з найдовшою традицією відбуваються в Більську-Підляському. Це концерт “Заколядуймо всі разом” у садочку №9 та “Вечір українських колядок” у Комплексі шкіл ім. А. Міцкевича. На обох заходах виступають всі учні, які вчаться української мови, щоб батьки могли побачити свою дитину на сцені. Дещо коротшу традицію має колядний концерт у Центрі православної культури в Білостоці, що його три роки поспіль організовують спільно Громадська початкова школа ім. свв. Кирила і Методія та міжшкільний пункт навчання української мови при Початковій школі № 12. Це добра нагода мобілізувати учнів до кращої праці, представити батькам і громаді те, чого вони вчаться на уроках української мови, а також показати наявний у пунктах навчання потенціал: кількість дітей, рівень і досягнення ансамблів, що при них існують, нові ініціативи тощо.
Крім великих реґіональних конкурсів та заходів у школах, де ведеться навчання української мови, щораз популярнішими стають колядні зустрічі по селах, ініціаторами яких нерідко є місцеві ансамблі. Такі заходи циклічно проходять хоча б у Дуб’яжині (ґм. Більськ-Підляський), що відомий українським колективом “Родина”, чи в Мощоні-Королівській (ґм. Мельник), де існує ансамбль “Новина”. Завдяки цьому українськомовні села Підляшшя культурно активізуються, а колективи мають ще одну нагоду виступити перед публікою.
Тепер на Підляшші колядних концертів улаштовують чимало, та з кожним роком з’являються нові презентації такого роду. Щораз більше з них має український характер (як наприклад нова ініціатива – вечір колядок у селі Райську Більсько-Підляської ґміни). Крім того, українські різдвяні пісні дедалі частіше звучать на заходах у сполонізованих селах (зокрема, на колядному заході в Ботьках з українським репертуаром виступив місцевий ансамбль “Гойраки”). Без сумніву, це позитивне явище, доказ великої потреби підляських виконавців підтримувати традицію виконування колядок у святковий період.


“Наше слово” №7, 12 лютого 2012 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Події

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*