Скільки осіб хотіло б повернутись…

(гс)ПОГЛЯДИ№45, 2013-11-10

28 жовтня пішов із життя один з лідерів «Солідарності» й перший посткомуністичний прем’єр-міністр Польщі Тадеуш Мазовецький. Він неодноразово цікавився Україною та українськими справами в Польщі. Саме ці моменти з його життя згадують представники нашої громади – колишні депутати Сейму РП Володимир Мокрий та Мирослав Чех.

Т. Мазовецький брав участь у панахиді за жертви Волинської трагедії 27 червня у греко-католицькій церкві у Варшаві. фото Григорія Сподарика
Т. Мазовецький брав участь у панахиді за жертви Волинської трагедії 27 червня у греко-католицькій церкві у Варшаві. Фото Григорія Сподарика

«Він, може, не був таким помітним у вирішуванні питань щодо української нацменшини в Польщі, як Яцек Куронь чи Броніслав Ґеремек у зовнішніх відносинах з Україною, але досконало розумівся на цих справах і підтримував їх», – відзначив М. Чех, згадуючи постать Т. Мазовецького. За словами депутата, небайдужість цього лідера «Солідарності» до справ нацменшин показує приклад, що він сприяв створенню у структурі Громадянського комітету при Лехові Валенсі комісії у справах національних та етнічних меншин. Крім того, під час прем’єрства Т. Мазовецького справи нацменшин були передані з відання Міністерства внутрішніх справ до Міністерства культури, що символізувало новий підхід до громадян непольської національності. Очолюваний Т. Мазовецьким «Тижневик Солідарність» теж не сторонився пов’язаних з нашою громадою тем, прикладом чого є надрукована ще 1981 р. стаття «Лемки».
Перший некомуністичний прем’єр був також присутній на відомій конференції депутатів з польської «Солідарності» та українського «Народного руху», що відбувалася в Яблонній коло Варшави. М. Чех згадує також, що Мазовецький під час формування зовнішньої польської політки відносно східних сусідів дотримувався принципу «двох шляхів». З одного боку, це означало незагострювання відносин з Москвою, а з іншого – суб’єктний підхід до республік, зокрема України, які входили до складу Радянського Союзу.
«Відомо також, що Т. Мазовецький відіграв ключову роль у формуванні нової польської конституції. У її преамбулі є слова: „Ми – Польський Народ – усі громадяни Речі Посполитої”. Це був прояв суто громадянського підходу, який не зосереджується виключно на етнічно польському чинникові», – говорить М. Чех. У своїх спогадах про Т. Мазовецького депутат віддає належне його підтримці «Помаранчевої революції», сучасних європейських стремлінь України та польсько-українського зближення, проявом чого була цьогорічна присутність екс-прем’єра на панахиді за жертвами Волинської трагедії в греко-католицькій церкві у Варшаві.
Варто також нагадати, що минулого року Т. Мазовецький за дорученням президента Броніслава Коморовського провів зустріч у Харкові з ув’язненою колишньою прем’єр-міністром України Юлією Тимошенко. Після цієї зустрічі Мазовецький відзначав, що його співрозмовниця вважає, що нема альтернативи для європейського напрямку інтеґрації України і переконана в тому, що найсуттєвішим для її держави є досягнення рівня повного дотримування демократичних цінностей. «Вона справила на мене враження особи дуже зосередженої. Говорила також про свої помилки, зроблені раніше, але відзначала, що намагалася ніколи не порушувати принципів демократії», – ділився своїми враженнями про Ю. Тимошенко колишній польський прем’єр-міністр.
Професор Володимир Мокрий, який належав до «Солідарності» і був першим депутатом-українцем у незалежній Польщі, зазначив, що зв’язки з Мазовецьким були встановлені ще до початку демократичних перетворень. Варто нагадати, що в ті часи лідери профспілки нерідко проводили зустрічі з місцевими діячами в костелах, оскільки це були найбільш безпечні місця. «Тадеуш Мазовецький був першим прем’єром Польщі після ІІ Світової війни, який у своєму експозе згадав про присутність у державі громадян непольської національності і про те, що їх треба сприймати як повноцінних громадян», – відзначає професор Мокрий.
Слід зазначити, що парламентська діяльність депутата охоплювала, зокрема, заходи щодо засудження депортації українців у рамках акції «Вісла». Знайти порозуміння в цьому питанні на початках польської демократії було особливо важко, оскільки тодішній президент Польщі генерал Войцех Ярузельський особисто брав участь у проведенні цієї депортації. Проте українську трагедію добре розумів тодішній прем’єр Т. Мазовецький. Якось він запитав професора Мокрого: «Якщо йдеться про акцію „Вісла” та українців, то як ви думаєте, якого масштабу це проблема, скільки осіб хотіло би повернутися на свої рідні землі?». На думку професора, це запитання свідчить про відповідальне ставлення Мазовецького до цієї справи і розуміння того, що засудження депортації – це питання не тільки моральне, а має також матеріальну складову.
Серед останніх подій В. Мокрий згадує про минулорічний ювілей, тобто 85-річчя Т. Мазовецького, організований президентом Броніславом Коморовським у Бельведері в столиці Польщі. Урочистість стала нагодою подарувати ювілярові видання про Василя Стуса і провести з ним розмову щодо єроінтеґраційних прямувань України. «Він був делікатний, а водночас брав на себе багато серйозних справ і вирішував їх чесно й сумлінно», – таким запам’ятав професор В. Мокрий покійного прем’єра Тадеуша Мазовецького.

Поділитися:

Категорії : Погляди

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*