Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■ №5, 2014-02-02
Трагічні події в Києві 22 січня стали імпульсом до чергових протестів у Польщі та українько-польського спротиву. Підтримка київського Майдану і захист прав громадян України в багатьох містах Польщі проявилися в численних громадських акціях – мітинґах, спільних заявах, збиранні одягу, ліків, скасуванні традиційних Маланок тощо.
Громадська підтримка
Після вбивств у Києві в багатьох містах Польщі організовано мітинґи солідарності з українськими активістами. Зокрема у Варшаві ввечері 22 січня на Замковій площі зібралося близько 200 людей, які прийшли висловити свою підтримку тим, хто в ці дні активно протестує в Києві, а також продемонструвати своє обурення діями влади, актами насильства з боку міліції, бійців «Беркута» і внутрішніх військ. Біля Колони короля Зиґмунта учасники акції молилися за кількох загиблих цього дня демонстрантів у Києві. На завершення варшавської акції, організованої ОУП, її учасники з запаленими лампадками в руках утворили живий ланцюг солідарності, який став символом свята соборності України. Також цього дня в Люблині жителі міста почали спонтанно приносити запалені лампадки під огорожу Генерального консульства України. Ще однією акцією підтримки був концерт на площі перед люблинським Центром культури. Під час концерту відбулася збірка ліків для потерпілих на Майдані. Крім того, на знак солідарності з Україною ліберальний осередок «Brama Grodzka – Teatr NN» з Люблина розпочав акцію «Заповіт–Україна», яка полягає в читанні віршів Тараса Шевченка. Як підкреслюють організатори, це у пам’ять вбитого 22 січня в Києві Сергія Нігояна, який теж брав участь у читанні віршів Шевченка на Майдані.
Акції солідарності з українцями на Майдані організовано в Познані, де люди приносили запалені лападки на площу Свободи. Ґданськ, Краків, Бидґощ, Щецин, Кошалін стали черговими містами, які підтримали протести і мітинґи, учасниками та нерідко ініціаторами яких була українська громада. У Вроцлаві 5 лютого відбудеться акція підтримки, під час якої в музичному клубі «Вікенд» пройде концерт «Вроцлав солідарний з Україною».
Треба зазначити, що через смерть протестувальників відкликали у Варшаві і Кракові найбільшу щорічну забаву – Маланку. Ще однією формою підтримки для Києва було збирання одягу, ліків для потребуючих на Майдані. Такі акції були проведені у Варшаві під час одного зі столичних ярмарків, організатором якої було ОУП, а також на радіо «Wnet». Зібрані речі 27 січня перевезли вантажною машиною до Києва.
Подібна акція була організаована у Щецині та при греко-католицькій церкві отців василіан у Варшаві. Збирання допомоги для Майдану триває ще в Ольштині, Тшеб’ятові, Ґданську. Натомість у столичному міжшкільному пункті навчання української мови під час проведення щорічної «шкільної куті» відбулася акція на підтримку Євромайдану. Присутні молитвою та хвилиною тиші пом’янули загиблих і закатованих у ході протестів. Також були виставлені два п’ятиметрові полотнища українського прапора на яких діти, а також всі охочі, могли написати чи виразити в інший художній спосіб своє відношення до подій в Україні і передати послання протестуючим. У підтримку Майдану включилися теж учні загальноосвітнього ліцею в Лігниці, які збирають гроші для учасників протестів у Києві.
Натомість Фонд «Освіта для демократії» проводить публічну збірку грошей для поранених і репресованих в Україні. Пожертви можна вплачувати на номер рахунка: 18 1240 1037 1111 0010 4591 0813
Допомогти для київського Майдану можна теж, пересилаючи пожертви на конто Перемисько-Варшавського Карітасу: Caritas Archidiecezji Przemysko-Warszawskiej Obrządku Greckokatolickiego (Biz.-Ukr.) z siedzibą w Morągu номер рахунку: PKO BP SA I o/Morąg 10 1020 3613 0000 6402 0080 7032
Церква, консул…
На події в Україні прореаґувала і УГКЦ у Польщі. У всіх парафіях Греко-католицької церкви під час недільної служби Божої 26 січня священики зачитували заклик владик про молитви за Україну та її народ.
«З України ми отримуємо розпачливі прохання допомогти матеріально тим, хто під час заворушень на вулицях Києва втратив своїх близьких або сам був поранений. Парадоксально, що від держави отримують підтримку родини потерпілих міліціонерів, а постраждалі демонстранти не мають жодної допомоги, їх лише притягують до відповідальності. Просимо тих, хто може, щоб допомогти потребуючим. Свої пожертви на допомогу потерпілим у Києві можна буде скласти в наших церквах у найближчу неділю 2 лютого після Божественної літургії», – написано в листі. Крім цього, 26 січня в багатьох парафіях відправлялися богослужіння за загиблих активістів Євромайдану та мир в Україні. Так було, наприклад, у Банях-Мазурських, де опісля теж відбувся концерт, присвячений Україні.
До протесту приєднався Єпископат Римо-католицької церкви в Польщі, єпископи якого надіслали главі Греко-католицької церкви патріархові Святославу листа, в якому висловлюють солідарність та єдність з українським народом.
Як виявилося, події з 22 січня на київському Майдані стали причиною того, що Почесний консул України в Познані Вітольд Горовський відмовився від місії. «Моє рішення є особистим і пов’язане з учорашніми подіями в Києві. Перейдено межу, за якою я не можу виконувати консульської місії в Познані. Я також ясно підкреслюю, що моє рішення не пов’язане з політичними уподобаннями чи перемовинами українського уряду з Європейським Союзом. Я вважаю, що суспільство нашого сусіда має повне право на демократичні вибори і політичні симпатії. Але вважаю, що смерть кількох людей у Києві та впровадження положень, які різко обмежують демократичні права, – це події, які не залишають мені вибору», – наголосив В. Горовський у своїй заяві до посла України в Польщі Маркіяна Мальського.
При цьому він підкреслив, що діяльність консульської установи в Познані, як і реалізація низки українських культурно-просвітніх ініціатив у цьому місті, триватиме й надалі. Варто згадати, що своєрідною формою підтримки України є реакція представників влади декількох прикордонних міст у Польщі, які заявили про готовність приймати біженців з України.
…політики та журналісти
На події в Україні зареаґував теж польський парламент, який 24 січня одноголосно прийняв постанову, у якій політики солідаризуються з репресованими і потерпілими на Майдані.
«Сейм РП закликає про розважливі кроки на міжнародній арені, які будуть прямувати до того, щоб призвести до відповідальності осіб, дії яких довели в результаті до трагічних подій в Україні» – читаємо в постанові. Крім цього, депутати заявляють, що у випадку чергових атак і насильства міжнародна спільнота буде могла ввести санкції супроти осіб, відповідальних за вжиття сили. З Україною солідаризуються теж польські журналісти, які написали заклик у справі України. У відкритому листі закликають приєднатися до акції підтримки для українських медіа.
«Діючи в дуже трудних умовах і з нараженням життя, 24 години на добу передають вони правду про події у своїй державі. Журналісти в Україні роблять це, що є сенсом нашої професії. Всі мусимо їх у цій місії підтримати» – звучить заява.
Кожного, хто хоче приєднатися до заклику, просимо про контакт за адресою: dziennikarze.euromajdan@gmail.com.
