Степан Мігус ■ ПОДІЇ ■ №35, 2016-08-28
Понад двотисячна публіка прийшла 14 серпня, в неділю, до ольштинського амфітеатру ім. Чеслава Нємена на ІХ Міжнародний музичний фестиваль народів Європи «Під спільним небом», організований Ольштинським відділом ОУП та Спілкою німецьких товариств на Вармії і Мазурах при активній допомозі Міського осередку культури в Ольштині.
У фестивалі, який тривав понад п’ять годин, взяло участь майже двісті виконавців, здебільшого з Польщі. Єдиною закордонною зіркою був Державний академічний волинський народний хор з Луцька, який викликав захоплення публіки.
Уже під час репетицій, ще без прекрасних волинських костюмів, люди, які зібралися на замковому мості, що веде до замку, в якому проживав відомий польський астроном Миколай Коперник, а неподалік амфітеатру, вигукували: «Браво» та аплодували. Один раз за все післяобіддя прозвучало: «УПА – ганьба». Правда, під час концерту, між публікою никали молоді люди з великими орлами на чорних сорочках і щось прискіпливо, але не аґресивно, шукали, та, мабуть, не знайшли, бо швидко вийшли.
Після відкриття свята, що взяли на себе голови українського та німецького товариств Степан Мігус і Генрик Гох, та словах привітання уповноважених маршалка і воєводи у справах національних меншин Віктора-Марека Лейка і Моніки Шустович розпочалося творче дійство. Першим виступав волинський хор. Це професійний мистецький колектив, заснований 1978 р. в Луцьку, який сьогодні нараховує майже 80 чоловік артистичного складу зі середньою спеціальною та вищою музичною освітою. За 40 років свого існування колектив провів майже 4000 концертів, ґастролюючи з великим успіхом і в Україні, і далеко за її межами – у Канаді, США, Італії, Греції, Австрії, Бельгії, Франції, Німеччині, Польщі та багатьох інших країнах Європи. Хор дуже популярний, зокрема на Вармії та Мазурах, де не раз виступав на запрошення Ольштинського відділу ОУП.
Гості з Луцька показали основу репертуару, до якого належить у першу чергу, пісенний, музичний та хореографічний матеріал з Волині, в якому особлива увага приділена фольклорній спадщині в записах Лесі Українки та Оскара Кольберга. Творчим кредо колективу, яке висловлює керівник Олександр Стадник, є «збагачення репертуару фольклорним надбанням Волині й інших реґіонів» України, а також пошук нових форм і методів його сценічного втілення через органічне поєднання танцю, інструментальної музики та пісні, використовуючи традиційну та сучасну манери їх обробки і виконання». До творчого успіху лучан причинився провідний український гопак, який вони затанцювали на фінал. Таких піруетів і складних фіґур глядачі в Ольштині давно не бачили…
Волинський хор відкривав ольштинський фестиваль, а закривав його відомий гурт «Беркут», який змінив назву на «Карпатіан». Зміна назви відбулася у зв’язку з подіями на Майдані. Як говорить новий менеджер колективу Вікторія Рудницька-Махнач, вільний птах беркут перестав бути символом свободи, а почав асоціюватися з війною і зброєю. Тому прийшов час звернутися до іншого виміру простору – до гір Карпат, які так само, як учасники гурту, об’єднують Польщу та Україну. У складі гурту «Карпатіан» співіснують і поляки, і українці: дружать, працюють і спільно творять музику. Тому назва нової платівки гурту – «Співіснування».
Протягом одногодинного концерту «Карпатіана» прозвучали нові пісні з їх найновішого диску. Гурт спільно зі своїм лідером і вокалістом Павлом Герчаком зуміли повернути до амфітеатру публіку, яка у міжчасі зменшилася.
Серед українських виконавців цьогорічного фестивалю «Під спільним небом» був також відомий ансамбль «Сузір’ячко» з Ольштина, яким керує Андрій Цюпа. З огляду на канікули виступила тільки половина юних артистів, однак вони спромоглися заполонити публіку. Українські пісні звучали ще й у виконанні цікавого вокально-інструментального ансамблю «Слов’янська душа» із Ґданська, членами якого є українці, поляки та білоруси. Ансамбль виконує українські, білоруські, польські та російські пісні. Для багатьох українців російська мова звучала, як дисонанс, бо ж у переддень фестивалю прийшла звістка, що російський сатрап шукає нагоди для розпалу війни, звинувачуючи Україну у приготуванні теракту в загарбаному Росією Криму. Своєрідним гімном групи є пісня «Слов’янська душа», яка українською, польською, російською та білоруською мовами закликає до єдності слов’ян, бо в них, мовляв, така сама «слов’янська душа». Дехто з українців не без підстав говорив, що в ситуації російської аґресії і понад 10 тисяч українських жертв ця пісня звучить, як маніфест путінського «руского міра». Насправді це не так, бо ж пісню написав учасник боїв з російським аґресором, композитор, автор текстів, інструменталіст і вокаліст групи Ігор Дубицький з Кам’янця-Подільського, який аж ніяк не мав такого наміру. Колективом керує один із творців відомої польської телепрограми «Od przedszkola do Opola» Барбара Скаржинська.
Більшість фестивального часу використали німецькі колективи, переважно хори, складені з пенсіонерів, які чомусь хочуть співати якнайдовше. Німецькою зіркою фестивалю був гурт «Купське ехо» з Ополя. Не виступив, на жаль, через поважну хворобу свого лідера ромський гурт «Ґітано», на який публіка чекала.
Фестиваль викликав велике зацікавлення ольштинян і численних туристів з багатьох країн Європи. Представники влади цікавилися ним значно менше. Поза вже згаданими представниками воєвідських самоврядних та адміністративних структур, на захід не навідався ніхто зі столиці реґіону, хоч Ольштин усе ж підтримав фестиваль матеріально. Натомість патронатом охопив його маршалок воєвідства Ґустав-Марек Бжезін, а фінансово допомогли ще й Міністерство внутрішніх справ та адміністрації і Міністерство культури і національної спадщини Польщі, а також Волинська обласна рада з її головою Ігорем Палицею. ■
