(гс) ■ ПОДІЇ ■ 2010-10-19
Про присутність передач для меншин у державних ЗМІ звітувала 7 жовтня під час засідання Сеймової комісії національних та етнічних меншин Державна рада радіомовлення і телебачення (ДРРіТ). Її новообрані члени приємно здивували своєю відкритістю, а добрий знак на майбутнє – це те, що представник ДРРіТ Стефан Пастушка прийняв пропозицію депутата Мирона Сича про утворення дорадницького органу при ДРРіТ, до складу якого входили б представники національних та етнічних меншин.
Державне радіо і телебачення за 8 місяців ц.р. транслювало для всіх меншин 770,44 год. передач. З них у різних реґіональних радіостанціях Польського радіо можна було почути 267 год. передач, адресованих українцям, та 18,8 год. таких же в державному телебаченні. Додатково у спільному ефірі виходили “Теленовини”, при чому в інформації ДРРіТ не приховано того, що часто пересувалися години їхньої трансляції та згадується про наміри припинити їх випуск. Вражає також факт, що на 14 передач лише 4 випуски “Теленовин” були прем’єрними: “Українська меншина живе в розпорошенні, тому її передачі повинні транслюватися в програмі, яка має найширшу технічну мережу, тобто в одному із загальнодержавних каналів”, – слушно відзначає нова ДРРіТ, проте цей не раз виношуваний постулат чомусь досі не дочекався виконання. На думку голови ОУП Петра Тими, основна проблема не полягає навіть у кількості годин чи передач, але в браку стабільності, тобто в нестійкому фінансуванні чи часі трансляції. Доля “Теленовин”, українських передач у радіо чи факт, що кілька меншинних журналістів отримує триста злотих на тиждень на підготовку передачі – це достатнє підтвердження слів П. Тими, який пропонував ДРРіТ посприяти також поверненню таких програм, які про зв’язану з меншинами тематику інформували б ширше суспільство. Варто було б також розробити стратегію, щоб матеріали, виготовлені для передач для меншин, потрапляли теж у загальнодержавний ефір: “Лише тоді ми зможемо говорити про повну участь меншин у громадському просторі”, – наголошував П. Тима, в оцінці якого, на відміну від попередників, теперішня ДРРіТ повинна рішучіше реаґувати на прояви ксенофобії чи стереотипного висвітлення в державних ЗМІ тем, що стосуються меншин.
Одним із найважливіших постулатів цієї зустрічі було досягнення такої ситуації, коли гроші на передачі для меншин будуть “значені”. Йдеться про введення вреґулювань, згідно з якими голова реґіональної державної радіо станції не зможе витрачати цих коштів на жодні інші завдання чи потреби, як це є сьогодні. ДРРіТ поінформувала, що поки що на 2010-2011 рр. у своєму бюджеті не виділила коштів на передачі для меншин, натомість зобов’язала державні ЗМІ наступного року повідомити про спосіб використання на такі цілі надходжень з абонентної плати. Якщо взяти до уваги заколот навколо абонентної плати, то складається враження, що старі проблеми ЗМІ навіть при відкритому підході ДРРіТ ще довго залишаться актуальними…
“Наше слово” №43, 24 жовтня 2010 року {moscomment}
