(гс) ■ РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ ■ 2010-12-02
{mosimage}
Wyznania religijne. Stowarzyszenia narodowościowe і etniczne w Polsce 2006-2008, GUS, Warszawa 2010, 348 c.
Якщо когось цікавить виражене в цифрах функціонування 179 віросповідних одиниць у Польщі, зокрема Греко-католицької та Православної церков, але й 150-особового Об’єднання буддистів “Чен”, і водночас якщо хтось хотів би здобути основну інформацію про організації меншин над Віслою, то може спробувати заглянути до книжки “Віровизнання. Національні та етнічні товариства в Польщі в 2006-2008 рр.”, яку видало Головне статистичне управління.
“Спробувати” – це якраз відповідне слово: бо видання, переповнене цифрами, таблицями, схемами і доповнене картами, звісно, становить пропозицію не для кожного читача: “Віримо, що книжка задовільнить інформаційні потреби різних державних і міжнародних середовищ на тему організаційних структур, у рамках яких функціонує релігійне і національне життя в Польщі”, – пише у вступі до публікації директор ГСУ Люцина Новак. Однак якщо ця публікація повністю не погасила б інформаційного прагнення і стала тільки поштовхом до дальших досліджень, то також не було б погано. Після її прочитання, можливо, хтось зі студентів знайде цікаве поле для наукових пошуків. Базою для майбутньої маґістерської роботи можуть бути статистичні дані, за якими православних і греко-католиків у Польщі є, відповідно, більше ніж 504 тис. і 51 тис. Коли на ці цифри накласти національно-етнічну українсько-лемківську ідентифікацію, яка, згідно з переписом населення 2002 р. становить близько 37 тис., то маємо вихідні дані для такого дослідження.
У другій частині книжки, де говориться про організації меншин, крім короткої характеристики окремих структур та їхніх кількісних показників, подаються безпосередні координати, ширшої інформації можна шукати прямо в джерелах. У виданні ГСУ описано 191 організаційну структуру, серед яких найбільше – німецьких. Читач віднайде теж інформацію про 16 українських, у тому числі і лемківських, організацій. При кожній з описуваних структур є поміщені інформації про її видавничу активність, а якщо це, наприклад, газета, то і про періодичність випуску, тираж чи територію, яку вона охоплює. І так, про “Наше слово” написано, що це тижневик, який виходить тиражем 3700 примірників. Таку ж періодичність випуску подають і для білоруської “Ніви”, проте при тиражі стоїть число… 90542. Якщо тут немає жодної помилки, то колеґам з білоруської редакції треба передати вітальні слова: виходить, що 48,7 тис. білорусів у Польщі – мабуть, основних читачів – щотижня купують майже два примірники газети. Це дійсно гарний результат, проте, можливо, “Ніва” великою популярністю тішиться також за кордоном, у Білорусі – невже це черговий дослідницький шлях?
“Наше слово” №49, 5 грудня 2010 року {moscomment}
