Свидник: показ культури

Микола МушинкаЛЕМКІВСКА СТОРІНКА№29, 2015-07-19

Уже LXI Свято культури русинів-українців Словаччини у Свиднику розпочалося в п’ятницю 19 червня «малюванням на асфальті» (програма для дітей), бесідою з київським письменником Володимиром Барною (складовою частиною зустрічі була презентація книжки Ярослава Джоганика «Epický profil Ivana Jackanina», яка вийшла в Ужгороді), школою народного танцю на центральній площі Свидника, виставкою тканих картин свидничанки Анни Боршовської-Нємцової в Музеї української культури, п’єсою Григорія Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці» у виконанні драмгуртка с. Ряшева Бардіївського округу та походом учасників вулицями Свидника.

Від імені СФУЛО учасників свята привітала його голова Софія Федина. Фото автора статті
Від імені СФУЛО учасників свята привітала його голова Софія Федина. Фото автора статті

Головну вечірню програму «Вітайте у Свиднику!» відкрила капела «Роланд» із Чирча, а після її концерту до півночі молодь забавлялася при дискотеці.
Суботня програма розпочалася вечірнім концертом дитячих колективів «Гійо-гета, на коничку!», в якому виступили дитячі колективи зі Свидника, Снини, Кежмарка, Пряшева та два колективи з України: «Подоляночка» з Хмельницького і танцювальний колектив із Запоріжжя.
Другий концерт «Співаночки мої» був приурочений життєвому ювілею найвизначнішої співачки Пряшівщини Марії Мачошко. Крім ювілярки (кожну сольну пісню якої підхоплювала публіка), виступили її гості: Івета Світок з двома доньками, фольклорний колектив «Шаришан» та чотири колишні колежанки Марійки з Піддуклянського українського народного ансамблю.
Третю суботню програму «Звідки до нас гості прибули?» присвячено чотирьом закордонним колективам: «Жатві» з Коцура, двом руським колективам з Хорватії (Петровці та Миклошевці), «Верховині» з Дрогобича в Україні та горянському ансамблеві пісні і танцю «Маґура» з Кежмарка.
У четвертій програмі «Речувати треба знати» з дотепними розповідями шариською говіркою виступила народна розповідачка Марія Тріщак (Араня) з Яровниць.
Короною суботньої програми, яка протяглася за північ, мав бути виступ гурту «Соколи» з Дрогобича і сольний концерт мала дати співачка Софія Федина зі Львова. Та несподіваний холод прогнав більшу частину глядачів з амфітеатру, отож дуетові «Соколів» (Михайло Мацялко та Марія Шалайкевич) довелося скоротити програму на мінімум, а Софія Федина так і не виступила.
У суботу в готелі «Рубін» відбулося засідання Ппрезидії Світової федерації українських лемківських об’єднань (СФУЛО).
Недільна програма вже за традицією розпочалася літургіями у храмах Свидника, покладенням квітів до пам’ятника героям ІІ Світової війни та концертом духового оркестру з Пряшева.
О другій годині програму (вже шосту в черзі) відкрив старослов’янським «Отченашем» об’єднаний хор учасників, а вітальну промову виголосив голова президії Союзу русинів-українців Словаччини Петро Сокол. Він привітав почесних гостей, серед яких були: мер міста Свидника Ян Голодняк, депутати Словацької народної ради, делеґації культурно-просвітніх організацій зі Львова, Ужгорода, Рахова, лемків з Польщі, русинів Сербії та Хорватії та інші. Від імені Світової федерації українських лемківських об’єднань (до складу якої входить і СРУС) учасників привітала голова цієї організації Софія Федина.
Після привітань пішов марафон високохудожніх виступів, який розпочався програмою «А так було» (виступи місцевих ансамблів та фольклорних груп). Фольклорна група зі Стащина інсценуванням балади «Чорна руля ізорана і кулями засіяна» вшанувала пам’ять тисяч жертв І і ІІ Світових воєн, які саме під Дуклею на Свидниччині поклали своє життя. «Карпатянин» із Пряшева показав колишній від’їзд заробітчан в Америку. «Порублянка» з Руської Поруби наблизила глядачам давні «Вечорниці», «Маковиця» зі Свидника – пісні, танці і звичаї свого реґіону, «Ялинка» з Ольшавиці – пісні та звичаї при сушенні сіна, «Курівчан» з Курова – обжинки, «Шаришан» із Пряшева – народне весілля, «Старишан» звідтіля же – «Фашенки» (Масляницю).

Був це прекрасний огляд автентичного фольклору русинів-українців Словаччини. На закінчення програми всі колективи вийшли на сцену і могутнім хором проспівали традиційну славо-славну пісню «Многая літа».
Сцена кінцевої недільної програми «Багатство рідної груди» належала закордонним колективам, більшість яких брала участь і в суботній вечірній програмі, а саме: дитячому ансамблю «Подоляночка» з Хмельницького, молодим танцюристам із Запоріжжя, «Жатві» з Коцура в Сербії, колективу, який діє при будинку культури в Петровцях (Хорватія) та Заслуженому прикарпатському ансамблеві пісні і танцю «Верховина» з Дрогобича.
Триденний марафон концертів та інших дійств завершив професіональний ансамбль пісні і танцю «Пульс» із Пряшева (колишній Піддуклянський український народний ансамбль), який цього року відзначатиме 60-річчя від заснування. На LХІ Святі культури русинів-українців він представив частину програми «В обіймах», якою його новий керівник Юрій Швантнер довів, що ансамбль іде в традиціях своїх попередніх керівників: Ю. Костюка, С. Ладижинського, А. Гната, В. Любимова та В. Марушина. Останній номер «Гопак» своїм віртуозним виконанням перевершив усі очікування і на вимогу публіки (бурхливі невтихаючі оплески) танцюристи повторили його кінцеву частину.
Погода, на жаль, не сприяла цьогорічному фестивалеві, то й навідалося менше глядачів, ніж у попередні роки. Глядачам нерідко доводилося витягувати парасолі. Та на закритій сцені програма йшла без перебоїв.
LXI Свято культури русинів-українців Словаччини довело, що цей фестиваль, започаткований понад 60 років тому з метою популяризації фольклору цієї національної меншини, не втратив свого значення і в наш час. Головну заслугу в успіху цього культурного заходу мають його сценаристи та режисери Петро Беґені, Ладислав Бачинський, Івета Світок, Марія Пайзинкова, Евеліна Гвать, Мирослав Сополига, Ладислав Пушкар та інші, але й модератори – Степан Гій, Іван Рудий, Ростислав Лучик. Безперечно, найбільшу заслугу в його успіху мають численні керівники фольклорних колективів у селах і містах східної Словаччини, які роблять усе, щоб і в несприятливих умовах сучасної ґлобалізації та нестачі фінансів народна культура наших предків не заникла. ■

Поділитися:

Категорії : Лемки

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*